Перегляд повідомлення

На фото (тут і далі) – колекція рослин видів Ковила на території КБС НАН України (червень 2017 року)

На території Криворізького ботанічного саду (КБС) НАН України добігає кінця квітування рослин різних видів ковили.

Ця експозиція почала створюватися з 2005 року – за рішенням Ради ботанічних садів і дендропарків України. За час, що минув відтоді, було розроблено Концепцію створення національної колекції видів роду Ковила України, що базується на основних положеннях Конвенції про біорізноманіття, Глобальної стратегії збереження рослин, Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення, Стратегії ботанічних садів і збереження рослин, Міжнародної програми ботанічних садів з охорони рослин, а також на законах України «Про Червону книгу України» та «Про рослинний світ».

Фахівці КБС НАН України склали план експозиції, зібрали насіннєвий матеріал з усіх степових регіонів України, розробили принципи й способи збереження видів ковили ex situ (тобто поза межами їхніх природних ареалів). Облаштування колекції завершилося 2011 року в процесі виконання науково-технічного проекту «Створення національної колекції видів роду Ковила (Stipa L.) як спосіб збереження біорізноманітності флори в умовах посиленого антропогенного пресу».

Слід зазначити, що в нашій країні родовий комплекс ковили представлено 27 видами, з яких усі включено до Червоної книги України. Ковилу відмінну, ковилу пухнастолисту, ковилу каменелюбну, ковилу Залеського й ковилу Сирейщикова включено також до Світового Червоного списку, ковилу відмінну, ковилу каменелюбну й ковилу Залеського – ще й до Європейського Червоного списку.

Здійснивши созологічний (тобто природоохоронний) аналіз видів роду Stipa, вчені КБС НАН України визначили фітосозологічні категорії видів ковили. Під загрозою зникнення в Україні опинилися два види: Stipa anomala та S. transcarpatica. До категорії вразливих віднесено 9 видів: S. borysthenica; S. dasyphylla; S. disjuncta; S. grafiana; S. pennata; S. poëtica; S. syreistschikowii P. Smirn.; S. tirsa Steven; S. zalesskii Wilensky. Види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих або рідкісних, але не віднесені до цих категорій у зв’язку з відсутністю інформації, проте більш-менш широко розповсюджені в різних регіонах України, включено до категорії неоцінених: S. brauneri (Pacz.) Klokov; S. capillata; S. lessingiana; S. lithophila; S. ucrainica. Решта видів (S. adoxa; S. asperella; S. brachyptera; S. donetzica; S. fallacina; S. graniticola; S. heterophylla; S. maeotica; S. majalis; S. martinovkyi; S. oreades) віднесені до категорії недостатньо відомих. Оскільки їх не можна віднести до жодної із вищезазначених категорій через відсутність необхідної достовірної інформації, то, відповідно, вони потребують подальших глибоких досліджень.

В основу створення колекції рослин видів роду Ковила науковці поклали фітоценотичний, флористичний, популяційний, систематичний, екологічний, естетичний принципи й використали такі методи і прийоми, розроблені для збереження рідкісних та зникаючих рослин природної флори: метод монокультур, метод створення модельованих штучних ценозів (базується на флорогенетичній та фітоценотичній основі й екологічному принципі диференціації екологічних ніш і взаємній доповнюваності видів у фітоценозах), метод введення зникаючих видів у природну рослинність ботанічних садів, метод створення й інтродукції рослинних угруповань (базується на екологічному принципі відповідності еколого-ценотичній конструкції створюваних угруповань зональним типам біогеоценотичних структур). При розміщенні споріднених видів для запобігання міжвидовому схрещуванню використовувався принцип просторової ізоляції. Проектне рішення колекції виконане з урахуванням розглянутих екологічних принципів і методів збереження рідкісних і зникаючих видів рослин.

Колекцію розміщено серед деревних насаджень Tilia cordata Mill, T. platyhyllos Scop., T. tomentosa Moench (липи) та видів роду Ribes L. (порічки). З північного боку вона обмежена представниками роду Celtis L. (каркаси): Celtis caucasica Willd., C. occidentalis L., C. reticulata Torr., C. mississippiensis Bosc. та видами роду Berberis L. (барбариси); зі східного – колекцією ґрунтопокривних рослин; з південного – лісозахисною смугою з наявністю Robinia pseudoacacia L. (робінія звичайна). За допомогою стежок із твердим покриттям територію колекції розбито на сектори. Споріднені види роз’єднані просторово, а також куртинами високорослих кущів роду Ribes та Chamaecytisus Link (вербняк, або ж рокитник).

Нині в експозиції зростає понад 15 видів ковили, представлених близько 300 зразками з усіх регіонів України.

Колекція призначена для виконання наукової, созологічної, естетичної, освітянсько-виховної та прагматичної функцій. Остання передбачає використання отриманого насіннєвого матеріалу з метою відновлення ковилових степів, рекультивації порушених гірничорудною промисловістю земель, озеленення й обміну насіннєвим матеріалом з іншими ботанічними установами. Пріоритетним є відновлення ковилових степів та рекультивація порушених земель як один із елементів сталого розвитку Криворізького залізорудного басейну. Опрацьований на залізорудних відвалах Криворіжжя метод створення рослинних угруповань шляхом висівання суміші домінантних видів зональних степів довів можливість використання видів роду Stipa для їх рекультивації.

За інформацією КБС НАН України