6 липня 2017 року в будівлі Президії НАН України відбулася зустріч представників Національної академії наук України і Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини (BMBF)

Українську сторону під час зустрічі представляли віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній, виконувач обов’язків директора державної наукової установи «Київський академічний університет НАН України та МОН України» (КАУ) член-кореспондент НАН України Олександр Кордюк, заступник директора з наукової роботи Інституту математики НАН України, активний учасник робочої групи зі створення КАУ доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк і помічник начальника Відділу міжнародних зв’язків НАН України Володимир Христич.

Від німецької сторони були присутні керівник реферату 213 «Міжнародне співробітництво з країнами східного партнерства, Росією та Центральною Азією» BMBF доктор Зузанне Кіфер, заступник керівника реферату 213 BMBF доктор Таня Абендшайн-Анґерштайн, співробітник Робочої групи «Росія та СНД» в Німецькому агентстві авіації та космонавтики, відповідальний за співробітництво з Україною, доктор Томас Райнеке, радник з питань науки Посольства ФРН в Україні Михайло Лещенко та експерт з питань кооперації в галузі наукових досліджень Посольства ФРН в Україні Еріх Бістрікер.

Привітавши зарубіжних гостей, академік А. Загородній коротко поінформував їх щодо історії, завдань, структури й напрямів діяльності НАН України, серед яких важливе місце посідає міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво. Регулярну активну взаємодію налагоджено між Академією та її численними німецькими партнерами, в тому числі університетами й науково-дослідними установами. Ще одним перспективним напрямом двосторонньої співпраці Академія вважає технопарки. Розглядаються й інші можливі активності. А. Загородній висловив глибоку вдячність німецьким колегам і Посольству ФРН в Україні, завдяки долученню яких у березні 2015 року відбувся семінар «Визначення підходів для оцінювання ефективності наукової діяльності Національної академії наук України». Важливо зауважити, що саме у співпраці з німецькою стороною було розроблено нову методику оцінювання ефективності діяльності установ НАН України – за зразком відповідного механізму, застосовуваного в Асоціації Ляйбніца.

Голова німецької делегації З. Кіфер розповіла про процес запровадження подібної методики після об’єднання Німеччини, коли постала потреба оцінити наукові установи колишньої НДР. За словами гості, процес оцінювання був досить непростим, однак загалом його можна назвати «історією успіху», оскільки в підсумку переважна більшість учених залишилися задоволені результатами його проведення.

Член-кореспондент НАН України О. Кордюк докладніше розповів про історію та сучасність КАУ (попередні назви установи – Київське відділення Московського фізико-технічного інституту, Фізико-технічний навчально-науковий центр НАН України), участь якого в чинному спільному українсько-німецькому структурному проекті обговорювалася з німецькою делегацією на ранковій зустрічі в Міністерстві освіти і науки України. Визначальна особливість університету полягає в тому, що під час навчання студенти мають змогу не лише отримати якісну базову вищу освіту за певним напрямом, а й набути значний досвід науково-дослідної роботи. Для нашої країні КАУ є унікальною установою, покликаною посприяти, з одного боку, активнішому залученню молоді до наукової діяльності та тіснішій інтеграції наукової й освітньої сфер, а з іншого – інтеграції вітчизняної наукової сфери до європейського і світового дослідницького простору та зміні процесу відтоку кадрів їх циркуляцією, зокрема завдяки поглибленню та систематизації співпраці з українською науковою діаспорою (наприклад, створенні своєрідної мережі – alumni network, – чимало представників якої, до речі, підтримують цю ідею, адже прагнуть не розривати зв’язків із Батьківщиною). При КАУ та у співпраці з Малою академією наук України й Інститутом теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України планується також організувати роботу Малого академічного університету, в якому навичок науково-дослідної роботи набуватимуть здібні учні. Крім цього, КАУ вже активно залучений до науково-популяризаційної діяльності. Передбачається й налагодження взаємодії з представниками вітчизняної бізнес-спільноти та іноземними партнерами (додатково про КАУ дізнавайтеся з наших попередніх матеріалів: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=2857, http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3108).

Доктор фізико-математичних наук О. Антонюк представила проект спеціалізованого наукового і технологічного парку ACADEM.CITY, який планується втілити як науковий хаб і проект-сателіт КАУ, аби університет міг відігравати позитивну роль в національному економічному розвитку та трансфері технологій. У КАУ триває розроблення власної бізнес-стратегії. Згодом там запрацюють грантовий офіс, офіс із трансферу технологій, бізнес-інкубатори, майданчики для комунікації між науковцями, студентами, підприємцями. За словами О. Антонюк, можливості Академії в цьому напрямі великі, інтелектуальний потенціал значний, проте миттєвого успіху очікувати не варто: «Наша першочергова мета – створення сприятливого середовища, зручного майданчика для комунікації між освітою, наукою та бізнесом. Без взаємодії між бізнесом та наукою неможливо досягти успіху в побудові в України конкурентноспроможної економіки. Це – колосальне завдання, тому ми починаємо з малого, того, що вже маємо на даний момент. Далі будемо розвиватися та вчитися на світовому досвіді та власних помилках. Буде важко, проте ми обов’язково повинні спробувати, інакше ніколи не досягнемо поставлених цілей». Проект ACADEM.CITY покликаний також привабити молодь у науку – з метою подальшого залучення нових кадрів. Реалізація проекту спиратиметься на найкращий зарубіжний досвід, – підсумувала О. Антонюк.

Німецька сторона позитивно оцінила ініціативи представників КАУ.

Зокрема, доктор Т. Райнеке зазначив, що вражений їхніми ідеями й ентузіазмом, однак, за його словами, знайти партнерів у приватному секторі важко, а отже, слід, у першу чергу, заручитися підтримкою на державному рівні.

Доктор З. Кіфер висловила готовність надати українським колегам необхідну підтримку, в тому числі організувати передачу німецького досвіду.

А радник з питань науки Посольства ФРН в Україні М. Лещенко запевнив, що німецьке представництво посприяє в налагодженні двосторонніх зв’язків.

На завершення зустрічі академік А. Загородній подякував зарубіжним гостям за досвід і рекомендації, якими вони поділилися, та підкреслив, що підтримка BMBF є надзвичайно важливою для НАН України.