У Закарпатській області вперше в Україні офіційно затверджено перелік інвазійних видів рослин, підготовлений за участі вчених Академії. Про це у своїй статті розповідають провідний науковий співробітник відділу систематики та флористики судинних рослин Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України кандидат біологічних наук Мирослав Шевера, професор кафедри біології та хімії Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ доктор біологічних наук Віра Протопопова та доцент цього ж університету кандидат біологічних наук Єва Андрик, а також заступник начальника відділу Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА Дмитро Томенчук і старший науковий співробітник Ужгородського національного університету кандидат біологічних наук Роман Кіш.
 Борщівник Сосновського |
Поширення неаборигенних організмів, у тому числі рослинних, було визнано другою – після знищення місцезростань, – а в деяких країнах (наприклад, США й Австралії) – навіть першою найважливішою загрозою біорізноманіттю, оскільки наслідки від навал чужинців уже вийшли далеко за межі сільськогосподарських питань і стали проблемою довкілля. Екологічна ціна інвазій чужорідних організмів – непоправні збитки природним видам, оселищам та екосистемам, а економічна (включно з прямими й опосередкованими збитками, втратою вигод тощо) у світовому масштабі вимірюється мільярдами доларів США щорічно.
Станом на кінець ХХ століття негативний вплив неаборигенних організмів на флору, фауну і навіть суспільство настільки посилився, що привернув увагу не лише фахівців, а й державних і міжнародних інституцій. Ці питання розглядалися, наприклад, під час конференції ООН із проблем сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р. та конференції ООН із проблеми неаборигенних видів у Трондхеймі у 1996 р.
На жаль, в Україні проблему неаборигенних організмів, у тому числі фітоінвазій, на державному рівні досі не усвідомлюють належним чином. Незважаючи на накопичений науковий доробок у вивченні фітоінвазій та досвід вирішення проблеми їхнього контролю, інституційні, організаційні, нормативно-правові, інформаційні й інші заходи в цьому напрямі здійснюються дуже обмежено. На жаль, нереалізованими залишилися ухвала Національної стратегії контролю неаборигенних організмів в Україні, запровадження державної цільової програми «Чужорідні види» (з відповідним юридичним, економічним і фінансовим забезпеченням), створення державного Міжвідомчого комітету з біологічних інвазій України чи постійної міжвідомчої Комісії з питань інвазій чужорідних видів при Міністерстві екології та природних ресурсів України тощо.
А між тим, в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України було розроблено робочий варіант Національної стратегії контролю неаборигенних рослин в Україні, в якому сучасний стан поширення та впливу видів адвентивних рослин на довкілля оцінено як небезпечний, запропоновано пріоритетні напрями Концепції, заходи контрою фітоінвазій та відновлення аборигенної фракції флори, освітні заходи тощо, а також опубліковано список видів адвентивних рослин із високою інвазійною спроможністю (Протопопова, Мосякін, Шевера, 2002, 2003). Згодом автори підготували доповнення до чинних нормативно-правових актів, зокрема, законів України «Про карантин рослин», «Про рослинний світ», «Про Червону книгу України», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд» – у частинах, що стосуються неаборигенних видів рослин (Протопопова, Мосякін, Шевера, 2003), – які також не було реалізовано. Так само не розглянуто законопроект про інвазійні види, підготовлений Р.І. Бурдою зі співавторами.
У 2010 р. парламент ухвалив Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України» (№ 2818-VI, 21.12. 2010 р.), в якому вперше безпосередньо згадуються біологічні інвазії в контексті збереження біорізноманіття, а саме: «…поширення неаборигенних видів у природних екосистемах викликає значний дисбаланс у біоценозах. Управління збереженням біорізноманіття прісноводних та морських екосистем розвивається не так швидко, як для екосистем суші, що негативно впливає на обсяг рибних запасів та середовища перебування водних живих ресурсів ...». Ціль 5 цього Закону передбачає, зокрема, «… створення до 2015 року системи запобіжних заходів щодо видів-вселенців та забезпечення контролю за внесенням таких видів до екосистем, у тому числі морської …». Але й до цього часу у питанні неаборигенних видів він залишився не виконаним (Іващенко, Бурда, 2014).
Співробітники Департаменту екології Закарпатської обласної державної адміністрації за участі фахівців Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, Ужгородського національного університету спільно підготували обґрунтування й уклали такий перелік. До обговорення списку видів долучилися також фахівці науково-дослідних природоохоронних інституцій Закарпатської області – Карпатського біосферного заповідника і національних природних парків «Синевир» та «Ужанський».
І першим реальним кроком у справі контролю за фітоінвазіями в Україні є ухвалений Закарпатською обласною радою «Перелік інвазійних видів Закарпатської області» (2017 р.). Слід зауважити, що ця обласна рада нещодавно (до речі, також першою в Україні), прийняла й «Перелік видів судинних рослин та оселищ (біотопів), що підлягають особливій охороні в Закарпатській області» (2016 р.). Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на виконання статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Шоста сесія VII скликання Закарпатської обласної ради своїм рішенням № 721 від 23 березня 2017 року затвердила «Перелік інвазійних видів рослин Закарпатської області». Список нараховує близько 30 видів судинних рослин, які підлягають моніторингу та контролю. Цей список є першим кроком до законодавчого розв’язання проблеми на державному рівні.
Як наголошують науковці, інвазійні види рослин вносять суттєві негативні зміни на популяційному, видовому й екосистемному рівнях. Особливо відчутним є вплив таких видів на території об’єктів природно-заповідного фонду регіону. Так, наприклад, у флорі Національного природного парку «Синевир» адвентивна фракція флори представлена 70 видами судинних рослин, серед яких найбільшу загрозу для біорізноманіття парку становить поширення, зокрема, тонкопромінника однорічного (Phalacroloma annuum (L.) Dumort.) (Протопопова, Тюх, Шевера, 1999), в НПП «Ужанський» до інвазійних належать клен негідний (Acer negundo L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), розрив-трава залозистоносна (I. glanduifera Royle) та розрив-трава дрібноквіткова (I. parviflora DC.), борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.), сахалінська гречка японська (Reynoutria japonica Houtt.) та інші (Кваковська, 2012).
 Ехіноцистис шипуватий |
 Рудбекія розсічена |
Тепер першочерговими завданнями є проведення поглиблених наукових досліджень, передусім хорології, екології та стану популяцій інвазійних видів у Закарпатті, оцінювання їхнього впливу на рослинний покрив. Не менш важливий і освітній аспект, передусім широке ознайомлення населення краю з негативними наслідками поширення цих рослин.
* * *
Література
Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України», від 21 грудня 2010 року № 2818-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2818-17
Іващенко О.О., Бурда Р.І. Європейська політика щодо інвазійних чужорідних видів рослин та перспективи її запровадження в Україні // Наук. пр. Ін–ту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ: Зб. наук. пр. К.: ФОП Корзун Д.Ю., 2014. Вип. 20. С. 46–54.
Кваковська І.М. Флора Ужанського національного природного парку, її аналіз та охорона. – Автореф. дис. ... канд. біол. наук. – К., 2012. – 20 с.
Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. К.: Ін–т ботан. НАН України, 2002. 32 с.
Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Вплив неаборигенних видів рослин на біоту України // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіття / Відп. ред. О. Дудкін. К.: Хімджест, 2003. С. 129–155; 358; 364–374.
Протопопова В.В., Тюх Ю.Ю., Шевера М.В. Характеристика адвентивної фракції флори Національного природного парку «Синевир» // Пробл. екол. стаб. Сх. Карпат: міжн. наук.–практ. конф., присв. 10–річчю створення Нац. природ, парку «Синевир»: матер. конф. (Синевир, 24–27 червня 1999 p.). Синевир, 1999. С. 157–158.
* * *
P.S. Інші матеріали з цієї теми:
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3316
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3347