Перегляд повідомлення

9–11 червня 2017 року в с. Бистрець (Верховинський район, Івано-Франківська область) у рамках днів пам’яті Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція ««Дивлячись на цей гірський світ…»: літературознавчі виміри. ІІІ франкознавчий пленер», організована співробітниками Інституту Івана Франка НАН України спільно з Науковим товариством імені Шевченка (м. Львів).

Урочисте відкриття конференції відбулося 9 червня 2017 року в народному домі «Просвіта» (с. Бистрець). З вітальними словами перед присутніми виступили заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка кандидат філологічних наук Алла Швець, доцент кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Галина Левченко, завідувач науково-дослідного відділу «Музей «Іван Франко і Київ»» Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького в Києві Лариса Каневська, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук Назар Федорак, науковий співробітник Літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні Василь Зеленчук, голова Бистрецької сільської ради Микола Хімчак і директор народного дому «Просвіта» Іван Потяк.

Мешканці с. Бистрець підготували для учасників конференції особливу мистецьку програму, до якої увійшли як народні пісні, так і авторські композиції.

Секційна частина конференції працювала за трьома тематичними напрямами. У засіданні першої секції (керівник – Мар’яна Гірняк, секретар – Марія Котик-Чубінська) взяло участь дев’ятеро доповідачів, які представили теми гір у літературі й показали різні ракурси осягнення гірського ландшафту: топоси вершин і низин людського життя, втечі й закоріненості, стилістичного розмаїття та символічної міфопоетичної вивіреності, дочасності й непроминальності. Доповіді виголосили декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Пилипчук  (із теми: «Франкові  «Петрії і Добощуки»: вершини і низини людського духу»), науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Марія Котик-Чубінська («Діла і дні підгірського життя в поезії Івана Франка»), провідний спеціаліст Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Войтків («Модерністичні тенденції роману Івана Франка «Лель і Полель»»), заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка кандидат філологічних наук Алла Швець (««Розумом, шляхетністю коня стоїть цей світ!» (аксіологія культу коня у творах С. Вінценза та Н. Кобринської)»), фахівець відділу з інформаційної діяльності Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Іванна Стеф’юк («Сакральність гірського часопростору в новелістиці Марка Черемшини»), науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Данило Ільницький («Горянин у місті: «національне мистецтво» та / як універсалізація ідей (досвід Богдана Ігоря Антонича)»), доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’яна Гірняк («Символічний простір гори у «Сьомому Небі» Романа Іваничука»), доцент кафедри книгознавства та комерційної діяльності Української академії друкарства Оксана Левицька («Міфопоетизація гір у прозі Галини Пагутяк»), аспірантка кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Луцюк («Колядкова традиція Гуцульщини у системі народних цінностей»).

Засідання другої секції (керівник – Микола Легкий, секретар – Олександра Салій) було присвячене темі художньої семіосфери гірського топосу у прозових, поетичних та епістолярних текстах. Із доповідями виступили завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий («Далека Чорногора: локуси гір у гуцульській прозі Івана Франка»), молодші наукові співробітники Інституту Івана Франка НАН України Марія-Мирослава Дерев’яна («Далекі і близькі вершини у творах Івана Франка і Джона Роналда Руела Толкіна: горизонти і небезпеки») та Олександра Салій (««Моя душа летить в наші високі кичери»: топос гуцульських гір в епістолярії та нарисах Петра Шекерика-Дониківа»), докторантка кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Наталія Мочернюк (««На світанні з-над хмар недосяжні вставали верхів’я»: гори у творчості Святослава Гординського»), Галина Левченко (««Ой, гори, гори, золоті верхів’я!..» (Топос гір у творчості Лесі Українки: семантика, художні функції)»), Василь Зеленчук («Хронотоп Гуцульщини у творах Івана Франка та Станіслава Вінценза»), виконувач обов’язків ученого секретаря Інституту Івана Франка НАН України Галина Лишак (««Століття минали, наче пори року, а роки були наче години…»: поетика часопростору у творах Германа Гессе «Фальдум» і «Таємнича гора»»), старші наукові співробітники Інституту Івана Франка НАН України Мар’яна Барабаш («Музика гір і скульптур: глибинні інспірації Олега Лишеги») та Ігор Котик («До одного рядка з одного віршотвору зі збірки Задури «Пагорб крота» і про те, що довкола нього»).

Учасники третьої секції (керівник – Лариса Каневська, секретар – Марія Лапій)  проаналізували вектори життєтворчих взаємин (у контактологічному й компаративістичному дискурсах). Доповіді виголосили старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Олена Луцишин («В’ячеслав Прокопович та Іван Франко»), науковий співробітник Верховинського історико-краєзнавчого музею «Гуцульщина» Галина Кутащук («Взаємини Івана Франка з господарем Криворівнянської садиби Василем Якіб’юком»), науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Марія Лапій (««Се одинока моя відрада»: листи з чужини Я. Окуневського до І. Франка»), керівник проектів і програм Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету Ігор Медвідь («Від «Велетня духу» до «Предтечі большевизму»: особливості еволюції ставлення Осипа Назарука до Івана Франка»), Назар Федорак («Гори у барокових «садах» Софронія Почаського та Григорія Сковороди»), Лариса Каневська («Музеї відкривають скарби: невідомий портрет Івана Франка авторства Фотія Красицького»), директор Літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні Ганна Луцюк (««Іван Кузнєрів» у творчості Параски Плитки-Горицвіт»), науковий співробітник Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Фарина («Франко ‒ Нечуй-Левицький: до полеміки про «сьогочасну часописну мову в Україні»»), бібліограф І категорії відділу РСРК Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, перекладач Анушаван Месропян («Де перетинаються гори вірменські та карпатські ‒ міф і реальність?»). Фахові, змістовні виступи викликали неабияке зацікавлення і супроводжувалися жвавими обговореннями, які складно було обмежити відведеним десятихвилинним регламентом.

Наступного дня, 10 червня, учасники конференції на чолі з доцентом кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Ростиславом Чопиком помандрували в гори: з села Бистрець через урочище Гаджина на гору Шпиці (висота – 1863 м над рівнем моря) – одну з вершин Чорногірського хребта.

11 червня науковці побували в Етнографічному музеї старожитностей Гуцульщини у с. Криворівня цього ж району. Директор установи Ярослав Зеленчук, провівши пізнавальну екскурсію, наголосив на схильності жителів Карпат до естетизації щоденного життя.

За матеріалами конференції заплановано видання збірника наукових статей.

Більше про пленер дізнавайтеся на сайті Інституту Івана Франка НАН України: http://ifnan.gov.ua/events/1/720/

За інформацією Інституту Івана Франка НАН України