Про те, як українці ставляться до незалежності своєї держави, розповів в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Олександр Стегній.
За словами вченого, українці прагнули мати власну незалежну та самостійну державу щонайменше впродовж останнього століття. Тому в 1991 році рівень підтримки незалежності України був надзвичайно високим у всіх регіонах включно з Кримом, хоч, звичайно, й існували відмінності між регіонами в соціологічних показниках. Як помітили соціологи, з 1994 року для України властивий так званий феномен політичної географії. Це означає, що рівень підтримки тієї чи іншої суспільно-політичної ідеї або політичної сили має регіональну специфіку. З’ясувалося, наприклад, що мешканці столиці за своїми поглядами тяжіють до заходу й центру країни. Згідно з результатами традиційного щорічного соціологічного опитування, проведеного в липні, понад 80% киян вважають День незалежності України святом. Переважна більшість киян пишаються тим, що є українцями. Цікаво, що загалом упродовж останніх трьох років в нашому суспільстві суттєво зріс рівень гордості за свою країну, а також збільшилася частка громадян, для яких День незалежності є важливим національним святом.
Як зауважив гість радіостудії, здобуття Україною незалежності в 1991 році мало, радше, символічний зміст, оскільки позначало передусім акт зміни юридичного статусу держави, набуття нею суб’єктності на міжнародній арені. Нині ж цей символ отримує реальне наповнення: «Мати шанс і втілити його – різні речі. Саме зараз ми платимо за незалежність дуже дорогу ціну – ціну людського життя. Незалежність – це передусім розуміння того, що ми самі маємо вирішувати свою долю, будувати свою країну і брати на себе відповідальність за те, що в ній відбувається. Наша громадянська позиція, активність, здатність вирішувати проблеми хоча б на місцевому рівні значною мірою залежать від нас. Ми не повинні бути байдужими», – говорить О. Стегній.
На жаль, серед молодих українців (віком до 30 років) усе ще досить високі міграційні настрої. Причому, як свідчать соціологічні опитування, вирішальну роль у від’їзді відіграє не фінансове питання, а неналежне дотримання законності (в першу чергу – на рівні судової гілки влади) й високі корупційні ризики та повсюдна поширеність неформальних відносин. «Закон має бути один для всіх, усі мають його дотримуватися. Економічний добробут починається з правової держави», – стверджує вчений і підсумовує: «Незалежність – це шанс, яким ми маємо скористатися».
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ
Ознайомитися з результатами опитування громадської думки, яке науковці Інституту соціології НАН України провели в липні цього року по всій території України (за винятком не підконтрольної українській владі території Донбасу й анексованого Криму), можна в публікацій на сайті Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», який забезпечив інформаційну підтримку прес-конференції соціологів напередодні цьогорічного Дня незалежності України: http://dif.org.ua/article/z-nadieyu-i-pragnennyam-zmin-ukraintsi-pidiyshli-do-26-i-richnitsi-svoei-nezalezhnosti.