18 вересня 2017 року Національну академію наук України відвідав лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (2008), почесний професор Німецького центру дослідження раку (м. Гейдельберг, ФРН) Харальд цур Хаузен

Високий гість прибув у супроводі дружини – професора Етель-Мішель де Вільєр цур Хаузен. Із професором зустрілися віце-президент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, президент Наукового центру «Мала академія наук» НАН України та МОН України (МАН) член-кореспондент НАН України Станіслав Довгий, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук.

Привітавши поважних гостей у стінах Національної академії наук України, академік В. Кошечко поінформував їх про історію, статус, завдання та структуру Академії. «Академія має значний науково-технічний потенціал. За деякими напрямами – зокрема матеріалознавства, теоретичної фізики, математики, зварювальних технологій, біології, хімії та інших, – дослідження українських учених займають провідні позиції у світі. Характерною особливістю, притаманною НАН України, є орієнтація на цілеспрямовані фундаментальні дослідження, на створення на основі їхніх результатів прогресивних прикладних розробок і технологій, на розвиток власної дослідно-виробничої бази та різноманітних форм зв’язків науки з виробництвом», – зауважив він. За словами В. Кошечка, вагомою складовою міжнародного наукового й науково-технічного співробітництва НАН України є українсько-німецька співпраця. Академія досить тісно взаємодіє з Німецьким дослідницьким товариством у рамках Угоди про наукове співробітництво, укладеної в квітні цього року, а також прямих міжінститутських угод. Крім того, НАН України підтримує дружні зв’язки з німецькими академіями наук – насамперед Баварською, Саксонською і Берлінсько-Бранденбурзькою. Доволі активною є співпраця українських академічних наукових установ із німецькими фондами, які сприяють розвиткові наукових досліджень. Серед них варто виокремити Фонд Гумбольдта, Фонд «Фольксваген», Товариство Фраунгофера, Товариство Макса Планка, Наукове товариство імені Ляйбніца. Наприклад, 60% стипендіатів Фонду Александра фон Гумбольдта – це науковці НАН України. Спільні дослідження українських і німецьких учених дають змогу отримувати принципово нові наукові результати, а також створювати нові технології. Академік В. Кошечко з приємністю відзначив той факт, що 11 видатних німецьких учених є іноземними членами НАН України. Звертаючись до професора Х. цур Хаузена, академік підкреслив: «Національна академія наук України високо цінує Ваш особистий внесок у розвиток світової науки, передусім в галузі фізіології і медицини. Адже саме завдяки результатам Ваших досліджень сьогодні отримано та запущено у виробництво низку оригінальних вакцин, які здатні продовжити життя хворих на рак, викликаний зараженням певними типами вірусу папіломи людини», – і вручив іноземному колезі диплом про присвоєння йому звання «Почесний доктор Національної академії наук України» (з формулюванням: «За вагомий внесок у розвиток науки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння й співробітництва між народами»). Рішення про це Президія НАН України ухвалила під час свого засідання 13 вересня 2017 року.

Подякувавши за відзнаку, професор Х. цур Хаузен розповів про наукові дослідження раку, в яких брав участь, і зауважив, що свого часу очолював Німецьку академію природодослідників «Леопольдіна». Вивченням онкопатологій займається і його дружина. «Це надзвичайно важливо, оскільки легше запобігти ракові, ніж потім його лікувати», – підкреслив професор, висловивши сподівання на зустріч із українськими вченими на міжнародних дослідницьких майданчиках і тіснішу співпрацю між Україною та ФРН у галузі науки.

Член-кореспондент НАН України С. Довгий поінформував присутніх про рішення ЮНЕСКО щодо створення Європейського центру наукової освіти на базі МАН, а також про нещодавнє заснування Європейської МАН, яка, серед іншого, матиме на меті координацію зусиль українців, котрі проживають за кордоном. «ФРН – наш найбільший партнер, – підкреслив С. Довгий. – Один зі спільних двосторонніх проектів – Українсько-німецький дитячий аерокосмічний університет, заснований Баварською аерокосмічної агенцією та МАН. За цим проектом німецькі школярі приїжджають до України на осінню сесію, а українські до Німеччини – на весняну».

На завершення зустрічі академік С. Комісаренко висловив свою щиру захопленість дослідженнями професора Х. цур Хаузена, які мають водночас і фундаментальний характер, і практичне застосування в медицині, а також обговорив із ним і пані професором Е.-М. де Вільєр цур Хаузен сучасні тенденції в напрямі створення вакцин проти вірусу папіломи людини.