14 вересня 2017 року Президію Національної академії наук України відвідали представники Технопарку «Berlin Adlershof», які прибули на запрошення державної наукової установи «Київський академічний університет НАН України та МОН України» (КАУ) – ініціатора формування в Академії інноваційної екосистеми та розвитку контактів академічних інститутів із представниками бізнес-середовища й реального сектору економіки, зокрема створення Інноваційного технологічного парку на базі КАУ.
Участь у зустрічі взяли: з українського боку – віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній, виконувач обов’язків директора КАУ член-кореспондент НАН України Олександр Кордюк, виконувач обов’язків заступника директора з інновацій та розвитку КАУ доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк, заступник директора з освітньої роботи КАУ кандидат фізико-математичних наук Віталій Шадура, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук; з німецького боку – консультант Генерального директора компанії «WISTA Management» доктор Хельге Нойманн і представник Інституту економічної географії Університету Гумбольдта, професор Технічного університету Берліна доктор Лех Сувала.
 |
Привітавши зарубіжних гостей у стінах Національної академії наук України, академік А. Загородній наголосив, що високо цінує багаторічний досвід і добрі традиції ділового спілкування між українськими й німецькими вченими, які, враховуючи реальні можливості на нинішньому етапі розвитку науки, визначили для себе продуктивні форми співпраці, створили умови для подальшого наукового прогресу в обох країнах. Поінформувавши представників німецької делегації про історію, статус, структуру й завдання НАН України, академік підкреслив, що 11 із 97 іноземних членів НАН України – це видатні німецькі вчені. А. Загородній також розповів, що Академія має науково-виробничу базу, зокрема науково-дослідні установи, проектно-технологічні організації й обчислювальні центри. Малі та спільні підприємства співпрацюють з іноземними організаціями. На базі окремих інститутів НАН України засновано корпорації та технопарки. Як зазначив А. Загородній, Академія докладає зусиль для зміцнення й розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва та поглиблення інтеграції українських учених у світове наукове співтовариство. Нинішніми партнерами НАН України є також численні міжнародні організації – такі, як ЮНЕСКО, ВООЗ, МАГАТЕ, Міжнародна рада наукових спілок, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу й інші. Академія має тривалу й плідну співпрацю з багатьма науковими інституціями ФРН. Про це свідчать чимало наукових зв’язків (у тому числі й офіційно оформлених у вигляді двосторонніх угод про співробітництво), встановлених НАН України з німецькими науково-дослідними установами, підприємствами та бізнес-структурами. Розвиваються відносини з Баварською академією природничих і гуманітарних наук у Мюнхені, Саксонською академією наук у Ляйпціґу, Берлін-Бранденбурзькою академією природничих і гуманітарних наук. НАН України також активно співпрацює з німецькими науковими товариствами й фундаціями, що підтримують розвиток наукових досліджень, зокрема з Фундацією Александра фон Гумбольдта, Фундацією Фольксваген, Товариством Фраунгофера, Товариством Макса Планка, Асоціацією Ляйбніца (WGL), Німецькою службою з академічних обмінів (DAAD), Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень (BMBF) і Німецькою дослідницькою фундацією (DFG). Новий меморандум з останньою із зазначених інституцій було підписано у квітні поточного року. Співпраця Академії з цими організаціями реалізується через фінансування спільних дослідницьких проектів і навчальних програм для українських учених у провідних німецьких наукових центрах. Серед основних форм двостороннього українсько-німецького науково-технічного співробітництва – спільні дослідницькі проекти, наукові обміни, навчальні візити, участь у міжнародних конференціях і спільних семінарах. А. Загородній нагадав, що в березні 2015 року НАН України разом із німецькими колегами та Посольством ФРН в Україні провела спільний семінар щодо процедури, призначеної для оцінювання академічних інститутів. У тісній співпраці з німецькою стороною було вдосконалено й апробовано нову методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України. За зразок розробники методики взяли відповідний механізм, який застосовується в Асоціації Ляйбніца. Вже затверджено перелік із 29 академічних інститутів, наукова й науково-організаційна діяльність яких за п’ятирічний період перевірятимуться в 2017 році, а також визначено процедуру здійснення цієї перевірки. Ще одним перспективним напрямом двосторонньої співпраці є, за словами академіка А. Загороднього, створення технопарків. Із такою ініціативою виступив, зокрема, КАУ, і Академія, безумовно, підтримує його ідею. Віце-президент НАН України повідомив, що в Академії вже функціонують три технопарки – на базі Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона, Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова й Інституту надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля. Вони продовжать діяти, хоч і, з огляду на зміни в національному законодавстві, опинилися в досить скрутному становищі, проте добре було б створити науково-інноваційний парк, оскільки це послугує, серед іншого, наближенню української науки до Європейського дослідницького простору, – вважає А. Загородній. Звертаючись до зарубіжних гостей, він підкреслив: «Національна академія наук України з приємністю запозичить німецький досвід створення наукових і технологічних парків на прикладі Технопарку «Berlin Adlershof». Ми високо цінуємо вашу пропозицію допомогти нам у проведенні наукової експертизи та розробленні дорожньої мапи зі створення науково-технологічного парку на базі Київського академічного університету. Зі свого боку, хочу запевнити, що Національна академія наук України докладе всіх необхідних зусиль і залучить необхідний науковий потенціал, аби успішно втілити цей проект». На завершення свого виступу А. Загородній висловив упевненість у тому, що зустріч надасть нового позитивного імпульсу співробітництву між НАН України та її німецькими партнерами.
 |
Доктор фізико-математичних наук О. Антонюк розповіла, що в межах програми візиту німецьких гостей із 12 по 14 вересня 2017 року відбулася низька заходів за їхньої участі, а саме: зустрічі з заступником міністра освіти і науки України М. Стріхою, головою Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємницької діяльності народним депутатом В. Галасюком; відвідини Інституту металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України та деяких українських компаній і корпорацій (зокрема, зустрічі з представниками «DTEK Академії» компанії ДТЕК, генеральним директором групи компаній «De Vision», представниками керівної компанії Інноваційного парку «UNIT.City»). Крім того, за ініціативою Інноваційного центру КАУ було організовано одноденний мініворкшоп «Технологічні парки як майбутнє сучасної економіки. Можливості та перепони» (у форматі круглого столу), учасниками якого стали представники малого й середнього бізнесу, київських наукових парків і технопарків, керівники офісів трансферу технологій, учені НАН України. Як зазначила О. Антонюк, ініціатива КАУ зі створення технопарку є дуже важливою (в першу чергу, для інноваційної системи Академії) та заслуговує на підтримку.
 |
Доктор Х. Нойманн поділився інформацією про історію створення й особливості Технопарку «Berlin Adlershof». За його словами, засновники технопарку, створюючи інноваційну інфраструктуру для об’єднання науковців і приватних компаній, розпочинали з невеликих проектів, маючи велику мету, і передусім заручилися підтримкою Федерального міністерства освіти та наукових досліджень. Він наголосив, що в такій справі важливо попередньо скласти докладний план розвитку й потому неухильно його дотримуватися. Досвід Технопарку «Berlin Adlershof» є доказом на користь того, що реалізація ідеї КАУ можлива. На його думку, фахівці КАУ мають чудовий концепт, а також хорошу локацію для технопарку. Проте важливо залучити до проекту й інші сторони, передусім державу, – підкреслив доктор Х. Нойманн. Для цього потрібно переконати її в необхідності втілення ідеї, яка згодом даватиме відчутну економічну користь завдяки пришвидшенню практичного впровадження наукових розробок («сплата податків як аргумент»).
 |
Доктор Л. Сувала запевнив науковців Академії у відкритості до співпраці та зауважив: «Хоч цей проект і не змінить всього академічного ландшафту, однак спонукає підтримувати інші подібні проекти. Працюючи разом, ми маємо історичну можливість просунути дуже потрібні зміни».
 |
За задумом команди КАУ, майбутній науково-інноваційний парк ACADEM.CITY на базі університету матиме суттєву відмінність від уже наявних в Україні технопарків, – пояснив член-кореспондент НАН України О. Кордюк, – він поєднає в собі всі три необхідні складові: освітню (КАУ), наукову (наукові установи НАН України) та інноваційну (компанії та стартапи), що, власне, вдало реалізовано в парку «Berlin Adlershof». Автори ідеї визначають нині основним напрямом його роботи матеріалознавство (зокрема металознавство), проте впевнені, що в подальшому спектр галузей розширюватиметься – в першу чергу, з урахуванням їхньої привабливості та перспективності для майбутніх фахівців – студентів. Наразі ж КАУ займається організацією наукових заходів, серед яких, наприклад, міждисциплінарний семінар, школа з квантових технологій, курс машинного навчання тощо, а також долучаються до широкої популяризації науки в українському суспільстві.
Віце-президент НАН України та німецькі гості Академії зійшлися в думці, що мають надзвичайно позитивне враження від роботи команди КАУ, та висловили сподівання, що проект технопарку на базі університету вдасться реалізувати в осяжній перспективі.
За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України, КАУ та прес-служби НАН України