14–15 листопада 2017 року в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ». Організаторами конференції виступили Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України.
Українські та зарубіжні фахівці із соціолінгвістики, юридичної лінгвістики та правознавства зібрались, аби обговорити найважливіші проблеми функціонування мов в Україні, знайти шляхи ефективного законодавчого врегулювання мовної сфери, виробити науково обґрунтовані рекомендації для реалізації державної мовної політики.
Конференцію відкрив віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков. Від імені організаторів конференції її учасників привітав директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук, професор Богдан Ажнюк.
На пленарному й секційному засіданнях було виголошено змістовні доповіді, присвячені широкому колу таких актуальних питань, як мовне законодавство (І. Сліденко, С. Головатий, О. Тараненко, М. Мозер, Л. Андрієнко), мовна політика (Л. Ткач, Т. Марусик, Г. Залізняк, Н. Трач), державні функції української мови (В. Шишкін, С. Соколова), мова освіти (В. Василенко, О. Пономарів, О. Чередниченко, М. Стріха, О. Данилевська), мова релігії (Г. Півторак), статус і функціонування мов народів України й інших країн Європи (В. Пономаренко, О. Скопненко, Г. Мацюк, Л. Белей, О. Михальчук, А. Дочу), мовні конфлікти та мовна безпека в умовах гібридної війни (М. Вінґендер, Г. Яворська, В. Король, Г. Любовець).
 |
 |
 |
 |
Учасники конференції зійшлися на думці, що на сучасному етапі українська мова успішно виконує свої державотворчі функції, неухильно нарощує інформаційні потужності, поступово збільшує культурно-освітній потенціал. Зростає її роль як об’єднавчого засобу спілкування в багатонаціональному українському суспільстві. Відзначалося, що оскільки соціолінгвістичні та лінгвоюридичні дослідження формують теоретичне підґрунтя для вироблення дієвої мовної політики, вони важливі не лише для мовознавчої чи юридичної науки, а й для суспільства загалом.
Водночас проблеми функціонування державної мови та мов національних меншин в Україні й далі не втрачають своєї гостроти. На часі – розроблення широкої, цілісної, послідовної стратегії мовного будівництва. Пріоритетним завданням у сфері національної безпеки залишається захист мовно-інформаційного простору країни, вдосконалення мовного законодавства, створення урядових структур, покликаних контролювати його виконання. Успішне досягнення поставлених цілей залежить як від співпраці мово- та правознавців, так і від політичної волі представників законодавчої і виконавчої гілок влади, а також від мовної свідомості й мовної поведінки громадян України – представників різноманітних суспільних, професійних і вікових груп.
Аудиторія мала змогу поставити доповідачам запитання, прокоментувати почуте, висловити власні міркування. Навколо окремих порушуваних тем точилися жваві дискусії.
Виголошені під час конференції доповіді буде надруковано окремим збірником.
P.S. Інтерв’ю з учасниками конференції – професором мовознавства Інституту славістики Віденського університету (Австрія), професором Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина) та Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті й Пілішчабі (Угорщина) Міхаелем Мозером і директором Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України доктором філологічних наук, професором Богданом Ажнюком дивіться на Youtube-каналі інформаційного ресурсу Obozrevatel – Oboz.TV – за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=3yaZX-jPYTI
https://www.youtube.com/watch?v=kEYpFp_E6OM
За інформацією Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України