28 листопада 2017 року в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України відбулася презентація Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва, а також перша відкрита дискусія Центру, присвячена перспективам подальших студій цього знакового культурно-мистецького явища

На світлині (зліва направо) –

директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік М.Г. Жулинський, керівник Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук, професор Л.Б. Тарнашинська й український поет-шістдесятник І.Ф. Драч

У заході взяли участь як митці-шістдесятники, так і науковці – дослідники шістдесятництва, зокрема: директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Григорович Жулинський, український поет Іван Федорович Драч, літературознавці Людмила Броніславівна Тарнашинська, Юрій Іванович Ковалів, Анатолій Олександрович Ткаченко, Григорій Дмитрович Клочек, Тетяна Северинівна Мейзерська, Микола Матвійович Сулима, Лукаш Іванович Скупейко, Тарас Петрович Головань, Світлана Іванівна Лущій, Наталя Олексіївна Єржиківська (Лисенко), Наталія Михайлівна Дзьомба, Лариса Захарівна Мороз, мистецтвознавець і художник Василь Євдокимович Перевальський і директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Надія Петрівна Онищенко. Присутні були також старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка кандидат філологічних наук Оксана Михайлівна Івасюк (сестра відомого композитора), завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності кандидат філологічних наук Наталя Ростиславівна Колесніченко-Братунь. Організатором і модератором заходу стала керівник Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук, професор Людмила Броніславівна Тарнашинська.

Відкриту дискусію розпочав директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академік М.Г. Жулинський, який наголосив на актуальності літературно-мистецького діалогу сучасників і митців-шістдесятників у контексті осягнення ідеалів духовної свободи особистості в умовах «заблокованої культури».

З перспективними напрямами розвитку Центру присутніх ознайомила його керівник – доктор філологічних наук, професор Л.Б. Тарнашинська. Вона, зокрема, наголосила на важливості укладення комплексного довідника українського шістдесятництва, проведення щорічних конференцій із цієї тематики й заснування присвяченої цьому мистецькому поколінню премії для молодих учених. Л.Б. Тарнашинська також заохотила колег узяти участь в анкетуванні-опитуванні щодо актуальних векторів майбутніх комплексних студій творчості шістдесятників.

У контексті презентації Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва кандидат філологічних наук Т.П. Головань ознайомив учасників заходу з одним із наукових видань Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України – антологією «Українська літературна критика ХХ століття» (науковий редактор – академік В.Г. Дончик (1932–2017)).

Багатогранного (філософського, кінематографічного, живописного і літературознавчого) світу українського шістдесятництва торкнувся в своїй промові І.Ф. Драч, наголосивши насамкінець на необхідності створення ґрунтовної енциклопедії з цієї тематики.

Виступ професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора філологічних наук Ю.І. Ковалiва стосувався паралелей між духовною ситуацією в Україні на початку 1960-х рр. і нині. Вчений афористично резюмував, що «шлях до свободи вибруковано книгами» й самопожертвою свідомих особистостей. Потому Ю.І. Ковалів подарував Центрові два видання, з-поміж яких – опублікована в 1960-ті рр. збірка творів молодих митців.

Мистецький діалог продовжив народний художник, доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури член-кореспондент Національної академії мистецтв України В.Є. Перевальський, який наголосив на цілісності української культури та необхідності комплексного аналізу естетичної палітри шістдесятництва, зокрема його літературних, малярських і музичних виявів.

Із доповіддю про актуальність глибокого аналізу не світоглядних, а поетикальних аспектів художньої творчості митців-шістдесятників, зокрема їхньої самобутньої метафоричної образності, виступив професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук А.О. Ткаченко. Його промову було побудовано у формі усних відповідей на запитання анкети, запропонованої присутнім Л.Б. Тарнашинською.

Розпочату тему підтримав колишній ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький) доктор філологічних наук, професор Г.Д. Клочек, який підкреслив необхідність популяризації творчих ідеалів шістдесятників і цікавого літературознавчого висвітлення здобутків цього покоління.

Думку колеги підтримала професор Київського національного лінгвістичного університету доктор філологічних наук Т.С. Мейзерська. Вона зазначила, що творчість митців-шістдесятників, як і творчість І.Я. Франка, може слугувати своєрідною точкою відліку, окремим плацдармом для філософських, історичних, літературо- й мистецтвознавчих студій. Однак під час комплексного дослідження цього явища слід враховувати його історико-культурний та естетичний аспекти.

Тривкість ідеалів шістдесятництва і незмінну актуальність творчості його представників підкреслила в своєму слові молода дослідниця, старший викладач Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв) кандидат наук із соціальних комунікацій Н.М. Дзьомба.

Дискусію суттєво збагатив виступ директора Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Н.П. Онищенко, котра пригадала колоритні кіносторінки, присвячені попередній героїчно-трагічній епосі, й наголосила на необхідності розширення аудиторії та географічного діапазону майбутньої діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва.

Заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України М.М. Сулима закликав присутніх замислитися над вагомими завданнями майбутньої наукової діяльності Центру, зокрема над питаннями про те, кого ж слід вважати шістдесятниками і які критерії для цього обрати, як виважено й об’єктивно висвітлити взаємини між самими шістдесятниками і між шістдесятниками та їхніми дітьми, а також про те, в якій формі репрезентувати здобутки виконаних досліджень. Крім того, М.М. Сулима наголосив на доцільності публікування наукового щорічника, присвяченого тематиці шістдесятництва.

Перспективні ідеї щодо наукових напрямів майбутніх студій висловили співробітники Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидати філологічних наук Н.О. Єржиківська («Гумор шістдесятників») і С.І. Лущій («Шістдесятники і Нью-Йоркська група»), а також доктор філологічних наук Ю.І. Ковалів, який запропонував дослідити тему «Шістдесятники та Інститут літератури». Важливу пропозицію подав і головний редактор науково-теоретичного журналу «Слово і Час» доктор філологічних наук Л.І. Скупейко, наголосивши на доцільності створення окремого Інтернет-ресурсу, присвяченого шістдесятництву, й необхідності ґрунтовного опрацювання джерелознавчої бази, а саме – виявлення й публікування архівів і невідомих творів шістдесятників.

Плідний науково-творчий вечір завершився виступом Л.Б. Тарнашинської, яка коротко підбила підсумки проведеної наукової дискусії, подякувала присутнім за участь і запросила всіх небайдужих долучатися до анкетування-опитування, а згодом – і до науково-пошукової й організаційної діяльності Наукового центру дослідження проблематики українського шістдесятництва.

На фотографіях нижче – учасники презентації