Задля наповнення бази сучасних польових матеріалів 17–19 січня 2018 року Інститут мистецтвознавства, фольклористки та етнології імені М.Т. Рильського НАН України (ІМФЕ) спорядив етнографічну експедицію на північ Тернопільщини.
Участь у роботі експедиції взяли молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» кандидат історичних наук Б.М. Сауляк, молодший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» кандидат історичних наук В.В. Щибря та провідний етнолог відділу «Український етнологічний центр» О.М. Головко.
Дослідження, що проводилося за кущовим принципом, охопило Шумський, Кременецький та Збаразький райони. Місцем базування дослідників стало м. Кременець, з якого вони виїжджали до населених пунктів, розташованих на відстані 15–30 км.
 Загальний вигляд одного з кутків с. Угорськ Шумського району |
Серед широкого кола пошукових зацікавлень учасників експедиції особливу увагу було приділено питанням господарської культури населення регіону (рільництву, городництву, садівництву, тваринництву, збиральництву, бджільництву, мисливству, рибальству), ремеслам і промислам (деревообробці, ковальству, гончарству, кушнірству, кравецтву, ткацтву, прядінню) та матеріальним основам життєзабезпечення (традиційному вбранню, архітектурі). Спорадично траплялися й змістовні усні наративи, пов’язані, зокрема, зі специфікою діяльності ОУН-УПА на теренах цього краю, а також цікаві інтерпретації топонімічних назв (іменувань сіл, кутків, хуторів, криниць, полів тощо), якими ділилися старожили.
Упродовж трьох днів етнологи відвідали шість населених пунктів – сс. Горинка, Кушлин і Плоске Кременецького району, сс. Тилявка й Угорськ Шумського району та с. Великий Кунинець Збаразького району. Вдалося поспілкуватися з респондентами 1920–1950-х рр. народження, від яких було зафіксовано понад 15 годин цифрових аудіозаписів. Крім того, в їхніх господарствах науковці сфотографували чимало речових зразків: рамкових вуликів, сільськогосподарських знарядь і транспорту (плугів, розпашників, борін; дерев’яних саней), окремих складових традиційного комплексу вбрання (сорочок, запасок тощо). Подорожуючи селами, дослідники також спостерігали й фіксували на світлинах цікаві зразки житлової архітектури та господарських приміщень, особливості сільських вулиць, логіку їхньої забудови й адаптації до умов ландшафту.
 Селянська садиба середини ХХ ст. у с. Тилявка Шумського району |
 Семен Пантелеймонович Штогун розповідає молодшому науковому співробітнику відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» ІМФЕ Б.М. Сауляку про конструкцію саней (с. Кушлин Кременецького району) |
Перебуваючи на теренах Тернопільської Волині, науковці не оминули увагою й місцеві музейні осередки. Так, у с. Тилявка Шумського району вони відвідали літературно-меморіальний музей Уласа Самчука, в експозиції якого представлено етнографічну кімнату з ретельно підібраними й інвентаризованими предметами селянського побуту кінця ХІХ – середини ХХ ст.
 Ткацький верстат в експозиції Тилявського літературно-меморіального музею Уласа Самчука (с. Тилявка Шумського району) |
Крім того, досить продуктивною виявилася робота в Кременецькому краєзнавчому музеї, котрий вирізняється багатством фондів народознавчого спрямування, а також ініціативністю співробітників у справі збереження й популяризації культурної спадщини краю. Директор Музею Андрій Володимирович Левчук, під егідою якого в установі відбуваються сотні майстер-класів із традиційних ремесел (писанкарства, гончарства, лозо- та рогозоплетіння тощо), висловив готовність до конструктивної співпраці з ІМФЕ.
 Частина експозиції Кременецького краєзнавчого музею зі зразками гончарного посуду й іншого хатнього начиння |
За результативну експедицію її учасники щиро вдячні всім небайдужим людям, без допомоги яких вона б не відбулася:
– заступникові директора з наукової роботи ІМФЕ кандидату історичних наук Наталії Сергіївні Стішовій та мешканці м. Кременець Оксані Василівні Ципишевій – за поради та підтримку на етапі планування поїздки, вибору населених пунктів, попереднього пошуку інформаторів;
– керівникам вищеназваних музеїв Андрію Володимировичу Левчуку і Петру Дмитровичу Панасюку – за цікаві розповіді, можливість ознайомитися з експозицією та фондами установ;
– співробітникам сільрад відвіданих населених пунктів – за всебічне сприяння проведенню експедиції.
Особливу шану науковці віддають своїм респондентам – носіям традиції, які, попри святкові клопоти у дні Голодної куті й Водохреща, охоче зголошувалися на інтерв’ю, ділилися досвідом, радили співрозмовників, демонстрували свою щедрість і гостинність.
За інформацією ІМФЕ