Про те, чому українська молодь переважно не цікавиться політикою і не ходить на вибори та чи можна якось цьому зарадити, в ефірі програми «Ранкова Свобода» (спільного проекту української редакції інформаційної служби «Радіо Свобода» та Радіо «Крим. Реалії») розповів провідний науковий співробітник відділу теорії та історії соціології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Олександр Шульга.
2019 року в Україні мають відбутися вибори парламенту та глави держави. У березні поточного року було проведено опитування, під час якого в респондентів цікавилися, зокрема, тим, чи збираються вони йти на вибори та чи визначилися з кандидатами, за яких голосуватимуть. За результатами зазначеного дослідження, взяти участь у виборах планують менше третини молодих українців (віком від 18 до 35 років). Крім того, лише 20% громадян цієї вікової категорії вірять у краще майбутнє своєї Батьківщини.
«Коли ми говоримо про молодь, то може скластися враження, ніби вона тільки тепер віддалена від політичного життя, а раніше масово ходила на виборчі дільниці. Насправді ж такого ніколи не було. Молоді українці мляво брали участь у всіх виборчих кампаніях, упродовж усього періоду Незалежності, за каденцій різних президентів. Це по-перше. По-друге, слід розуміти, що ми аналізуємо людей віком від 18 до 35 років (хоча я б, наприклад, узяв проміжок від 18 до 29 років). Ця категорія наших громадян, звичайно, має інші пріоритети: вони навчаються, починають будувати кар’єру, і передусім саме на це спрямовано їхню увагу, – пояснює науковець. – І так, загалом, не лише в Україні, ми не є якимось унікальними в цьому плані. Це – загальноєвропейська, якщо не світова, тенденція. Дійсно, є молоді люди з активною громадянською позицією, проте вони не становлять абсолютної більшості. Так було завжди, такими є соціально-психологічні особливості цієї вікової групи. А от уже після 30 років якщо громадяни не цікавляться політикою, то політика цікавиться ними. У них з’являється відчуття відповідальності, вони – як платники податків – хочуть знати, на що витрачаються їхні гроші. Тому я б не робив трагедії з того, що молодь ігнорує вибори. Хоча тривожним видається інший чинник, що додався: дедалі більше молодих українців розглядають можливість виїзду до Європи, якщо в Україні ситуація погіршуватиметься».
Важливо звернути увагу й на результати соціологічного моніторингу, проведеного минулого літа Інститутом соціології НАН України. Наприклад, якщо на запитання «Чи є в Україні партія, котра представляє Ваші інтереси?» ствердно відповіли близько 30% усіх респондентів, то серед молоді таку відповідь обрали лише 20%. На ті ж 10% серед молоді вища частка громадян, які вважають, що жодна серед наявних у нашій країні політсил не представляє їхніх інтересів, і тому вони не збираються голосувати за жодного з кандидатів. «Молоді не запропонували нової ідеології. Тут у нас все-таки проблема», – стверджує вчений і наголошує: «Змалечку і далі українці бачать тільки те, що політики чубляться й виливають компромат один на одного, що вони всі однакові й постають як влада найгірших (або ж какократія), а політика, відповідно, як брудна справа, в яку молодь не хоче втручатися».
Крім того, за словами О. Шульги, для передвиборчої агітаційної роботи більшість політтехнологів обирають не молодь, а інші цільові групи, котрі гарантовано підуть на вибори й на тлі загальної низької явки забезпечать необхідну кількість голосів тому чи іншому кандидатові або політичній силі.
Люди ж старшого віку, говорить О. Шульга, сприймають баталії на політичних телешоу як нескінченний серіал, в якому видовищність, яскравість та емоційність беруть гору над раціональним дискурсом. І таке «серіальне мислення» склалося ще в 1990-х рр. Тому для старшого покоління наших співгромадян вибори є своєрідною можливістю долучитися до соціально-політичного життя (яким вони його уявляють), до цього так званого «політичного серіалу», підтримавши «улюбленого героя». На жаль, простір для розгортання «епатажних» політичних проектів (зокрема під час парламентських виборів) залишається досить широким. Особливо якщо врахувати, що, згідно зі згаданим моніторингом соціологів Академії, майже половина всіх опитаних досі не визначилася зі своїм майбутнім вибором (для порівняння: в усі попередні роки ця цифра не перевищувала 40%).
Повний аудіозапис радіопередачі слухайте за посиланням:
https://www.radiosvoboda.org/a/29235505.html