14–17 травня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася XVII Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» (Geoinformatics 2018), одним із головних організаторів якої виступив Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю (ЦММ) Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України.14–17 травня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася XVII Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» (Geoinformatics 2018), одним із головних організаторів якої виступив Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю (ЦММ) Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України.
 Учасники XVII Міжнародної конференції «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» |
Варто зазначити, що нині Україна є однією з країн – лідерів із розвитку геоінформатики. Нині існує вже понад десяток інститутів геоінформатики в різних країнах світу. Започаткував свою роботу інститут геоінформатики і в Україні (це – організація недержавної форми власності). А серед установ Академії саме ЦММ ІГН НАН України є основним вітчизняним осередком, що активно діє за цим напрямом. До того ж, Центр свого часу зініціював започаткування традиції проведення міжнародної конференції «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти», котру повністю підтримала Європейська асоціація геовчених та інженерів (EAGE) (м. Хоутен, Нідерланди). Це – єдина в науковому світі конференція з геоінформатики серед заходів міжнародних асоціацій геологічного спрямування.
Цьогоріч у її роботі взяли участь понад 210 провідних фахівців із різних науково-дослідних установ, виробничих підприємств, викладачі, аспіранти та студенти закладів вищої освіти України, які вивчають сучасні інформаційні технології та використовують їх у своїй практиці, а також науковці з Нідерландів, Норвегії, Туреччини, Польщі, Азербайджану й інших країн. У цілому конференція стала майданчиком для формування інноваційного погляду на розвиток геонаук.
Програма конференції, сформована на основі мультидисциплінарного підходу, була насиченою та різноманітною за постановкою завдань і методами досліджень. У рамках заходу відбулися 6 секційних засідань, працювали студентська секція та постерний майданчик. Загалом учасники заслухали 131 доповідь, 61 з яких представили студенти й аспіранти. Обговорення охопили широке коло питань щодо головних тенденцій розвитку геоінформатики у світі, а саме: активного впровадження методів і технологій, створених із використанням раніше незастосовуваних знань; кооперації геологів, геофізиків, інженерів; єднання різних дисциплін у галузі наук про Землю на новій інформаційній основі.
14 травня 2018 року на урочистому відкритті конференції з вітальними словами до присутніх звернулися голова її програмного комітету, директор ЦММ ІГН НАН України член-кореспондент НАН України Микола Якимчук, а також директор ННЦ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор геологічних наук, професор Володимир Михайлов.
 Вітальне слово від голови програмного комітету конференції, директора ЦММ ІГН НАН України члена-кореспондента НАН України Миколи Якимчука (на фото – перший праворуч). У центрі – професор Володимир Михайлов, ліворуч – член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера |
Від імені Відділення наук про Землю НАН України учасників конференції привітав заступник академіка-секретаря цього відділення, заступник директора Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Кендзера.
Після вітальних слів було представлено короткий огляд програми конференції від її координатора Дмитра Божежи.
Одна з головних тем конференції – «Енергетична незалежність України – геоінформаційні шляхи вирішення проблеми». У рамках цього напряму перед учасниками конференції та, в першу чергу, перед студентами й молодими фахівцями виступив з мотиваційною доповіддю директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амєлін. Його промова під назвою «Енергетична незалежність України – напрями розвитку галузі природних ресурсів» викликала жвавий інтерес у всієї аудиторії.
Робота пленарного засідання розпочалася з доповіді М.А. Якимчука «Природно-геоінформаційні передвісники землетрусів». У ній доповідач розповів про появу аномалії інертного газу ксенону в геоактивній зоні формування землетрусу за два-три тижні до головного поштовху, що є, на думку автора, однією з основних причин реакції живих організмів, які за можливості залишають вказану зону під час різкої зміни концентрації ксенону. Про наявність такого передвісника землетрусу, як виділення з надр Землі інертного газу ксенону, інформація в літературі відсутня. Доповідь викликала активну наукову дискусію під час конференції.
«Від магнітних доменів до геологічних террейнів: палеомагнетизм, геотектоніка і деякі проблеми наук про Землю» – доповідь під такою назвою виголосив доктор геологічних наук В.Г. Бахмутов (співавтори: Є.Б. Поляченко, С.І. Черкес, Інститут геофізики імені С.І. Субботіна НАН України). Доповідь із теми: «ГІС ВІЕ в Україні – міф або реальність?» представив професор Б.С. Бусигін (співавтор: K.Л. Сергеєва, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Керівник Державної комісії України по запасах корисних копалин Г.І. Рудько виголосив доповідь про застосування геоінформаційних технологій при геолого-економічному оцінюванні запасів родовищ корисних копалин (на прикладі ГІС К-MINE) (співавтори: О.В. Нецький, Державна комісія України по запасах корисних копалин; М.В. Назаренко, Науково-виробниче підприємство «КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ»).
У наступні два дні конференції відбулися секційні засідання й постерні секції. Організатори створили учасникам цього заходу всі необхідні умови для професійного спілкування, ознайомлення з новітніми досягненнями за напрямом геоінформатики та суттєвого підвищення власного професійного рівня. Вільний час заповнювався як науковими дискусіями, так і пізнавальною й культурною програмами.
Українські організатори сподіваються, що конференція послугує активізації діяльності нашої країни в міжнародному геоінформаційному просторі та прискорить її входження до міжнародних проектів і форматів із геоінформатики.
Наступний захід – XVIIІ Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» – має відбутися 15–18 травня 2019 року в Києві.
* * *
Довідка
EAGE є професійною асоціацією геологів, геофізиків, інженерів і фахівців із наук про Землю, заснованою в 1951 році. Її штаб-квартира розташовується в м. Хоутен (Нідерланди). Асоціація об’єднує понад 19 тис. членів із більш ніж100 країн світу. Щорічна конференція EAGE збирає понад 6 тис. учасників, що перевищує кількість учасників Міжнародного геологічного конгресу – головної події для фахівців у галузі наук про Землю з усього світу.
Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» проводиться в Києві щорічно – з 2002 року. Цей захід є єдиним серед проектів EAGE, що проводиться лише в Україні. Інтереси EAGE у нашій країні висвітлюються через діяльність її осередку (Local chapter Kyiv), керівником якого, з часу створення в 2004 році, є професор М.А. Якимчук. Від 2006 року ця подія користується пильною увагою керівництва EAGE. Її відвідували: в 2006 р. − президент EAGE (у 2005−2006 рр.) Гарет Вільямс і член комітету EAGE-PACE Павло Карнковський; у 2007 р. – президент EAGE (у 2006−2007 рр.) Тео Кортекас; у 2008 р. – президент EAGE (у 2007−2008 рр.) Фін Омодт і голова Фонду EAGE-PACE Хельмут Гартер; у 2013 р. – голова комітету EAGE із членства й кооперації Роалд ван Борселен; у 2017 р. – віце-президент EAGE Жан -Жак Бітео. Від 2009 року постійним представником керівництва EAGE на українській конференції з геоінформатики є Пітер Вервей – регіональний менеджер EAGE у країнах СНД.
За інформацією ЦММ ІГН НАН України