1 листопада 2018 року в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України відбувся круглий стіл «Академічні зібрання творів Тараса Шевченка: історія і сучасність (до 100-річчя Національної академії наук України)».
У заході взяли участь співробітники відділу шевченкознавства цієї наукової установи, а також їхні колеги з Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 |
 |
Відкриваючи наукове зібрання, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Сулима звернув увагу на той знаменний факт, що робота над академічним виданням творів Шевченка розпочалася одразу ж після заснування Академії, коли було створено постійні комісії історично-філологічного відділу: Комісію для видавання пам’яток новітнього українського письменства і Комісію для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова. Перша з них під керівництвом академіка Сергія Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка, з якого вийшли друком тільки третій і четвертий томи – листування (1929 р.) і щоденник (1927 р.). Науковий рівень цих томів багато в чому не перевершено й досі. М. Сулима наголосив на необхідності поглибленого вивчення історії академічних видань Шевченкових творів, щоб у роботі над проектованим нині новим повним зібранням врахувати позитивний, а подекуди і драматичний досвід попередників.
Під час круглого столу доповіді виголосили: заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Сергій Гальченко (з теми: «Академічне видання української класики: перспективи за сучасних безперспективних умов»), завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Олександр Боронь («Перспективи нового Повного зібрання творів Шевченка»), професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук Станіслав Росовецький («Про деякі моральні та організаційні аспекти академічного видання Шевченка»), доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філологічних наук Михайло Назаренко («“Я не знаю (Б/б)ога”. До питання про уніфікацію Шевченкової орфографії»), старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Роксана Харчук («Уточнення коментарів до творів Шевченка з історичними сюжетами»), молодший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Галина Карпінчук («Не названі на ім’я: участь репресованих шевченкознавців у роботі над академічними зібраннями Шевченкових творів»), молодший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Дмитро Єсипенко («Електронна колекція, оцифроване і цифрове видання: Повне зібрання творів Шевченка у мережі»).
Зацікавлену участь в обговоренні повідомлень і жвавих дискусіях із приводу принципів укладання останнього на сьогодні Повного зібрання творів Шевченка у 12-ти томах і нового – літературної спадщини у 10-ти томах – взяли доктор філологічних наук Павло Михед, доктор філологічних наук Лукаш Скупейко, доктор філологічних наук Валерія Смілянська, кандидат філологічних наук Олесь Федорук, кандидат філологічних наук Ніна Чамата та інші.
За інформацією Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України