В інтерв’ю журналістам газети «Україна молода» (Випуск №25 за 05.03.2019 р.) відомий учений-генетик, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік Володимир Моргун розповів про важливість досліджень та експериментів із вирощування пшениці й інших зернових культур у космосі, успіхи українських науковців за цим напрямом, а також поділився спогадами про місію українських біологів в американському космічному центрі НАСА під час польоту першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка у складі екіпажу космічного корабля «Колумбія».
«Наша місія в американському космічному центрі була досить солідна: крім космонавта Леоніда Каденюка, там працювала велика бригада біологів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Ми розробляли умови культивування рослин у Космосі разом з американськими вченими. До цього часу дослідникам не вдавалося досягнути мети й отримати потомство: рослина цвіте, а зав’язі немає... Дуже важко отримати насіння!»
 |
«Під час тривалих космічних польотів ми використовуємо лише карликові сорти нашого iнституту. Висока пшениця там не поміститься. Для експериментів на борту космічного корабля «Колумбія» було створено спеціальний пристрій, у трубки якого дослідники помістили поживне середовище. Туди ж ми заклали через отвори посівне насіння, з якого на орбіті виросла... пшеничка. А через 60-90 днів вона дала потомство. Це був успіх! Частина зерна йде на їжу екіпажу космічного судна, інша — на новий посів. Водночас солому заправляють у ферментери, там вона «переграє» і стає поживою для вирощування нового врожаю. І так — постійний колообіг»
«Леонід працював у космосі, а ми — в лабораторії НАСА. На орбіті Леонід запилював рослини, слідкував за процесом росту. У нас був постійний зв’язок. Космонавт розповідав, як протікає процес розвитку рослин, які бувають ускладнення. Ми радили, ставили нові завдання — йшов постійний обмін науковою інформацією.
Коли касети — своєрідні мініатюрні поля — повернулися з орбіти, ми продовжували дослідження на Землі: як рослини розвивалися у космосі, як почувалися в умовах невагомості. Вже пізніше були виявлені зміни на генному рівні.
Підготовка до експериментів у космосі почалася задовго до історичного польоту Леоніда Каденюка. Цьому передував приїзд в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України 12 американських космонавтів та вчених НАСА. Всю програму ретельно обговорювали, розробляли наукові плани. І ми ці плани виконували».
Академік Володимир Моргун зазначає, що вчені Інституту фізіології рослин і генетики НАН України не припиняють досліджувати, яким чином невагомість впливає на процес вирощування рослин. Так само продовжується співробітництво з американськими науковцями, щоправда, у менших масштабах, оскільки ця програма є дуже дорогою та потребує чималого фінансування.
Докладніше – в повній версії статті за посиланням: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3429/188/131007/