 |
Завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Олександр Боронь у доповіді «Борис Навроцький в історії шевченкознавства» відзначив основні наукові досягнення дослідника, розповів про трагічну долю, яка спіткала його, як і багатьох інших шевченкознавців 1920–1930-х рр. Науковий співробітник відділу шевченкознавства цієї ж установи кандидат філологічних наук Володимир Мовчанюк у виступі «Епічний задум поеми «Гайдамаки» (жанрова своєрідність твору в інтерпретації Бориса Навроцького)» торкнувся поняття «епопейності» Шевченкової поеми як свідомої авторської настанови на розширення художнього часопростору чільної події і введення її в контекст визвольних рухів козацько-гетьманської доби. Доповідач зосередився на дискусійних питаннях «народного духу» твору, жанрової дефініції «героїчна поема», авторської концепції головних героїв та їх трактування в критичній літературі (Б. Навроцький, Л. Білецький, Г. Грабович). Старший науковий співробітник відділу шевченкознавства кандидат філологічних наук Алла Калинчук розглянула тематику і проблематику студій літературознавця та критика Олександра Багрія (1891–1949), застосування ним порівняльних і формальних методів вивчення Шевченкових поезій (доповідь «Доробок Олександра Багрія в контексті шевченкознавства 1920–1930-х рр.»), акцентувавши на тому, що науковець осмислив попередні здобутки шевченкознавства, спонукав українських учених розвивати нові напрямки у вивченні спадщини митця.
Під час обговорення доповідей доктор філологічних наук Галина Александрова наголосила на важливості всебічного знання біографії певного науковця, зокрема Бориса Навроцького. Завідувач сектору класичної української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Микола Бондар звернув увагу на принципову відмінність термінів «епічність» і «епопейність», молодший науковий співробітник цього ж інституту Богдан Цимбал зауважив, що у відділі рукописних фондів і текстології у фонді І. Айзенштока зберігаються 35 листів Бориса Навроцького до колеги, які проливають світло на історію створення монографії ««Гайдамаки» Тараса Шевченка. Джерела. Стиль. Композиція» (1928). У дискусії також узяли участь заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Сергій Гальченко і провідний науковий співробітник цієї ж установи доктор філологічних наук Лариса Мороз.
За інформацією Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України