Виконавцем роботи є Інститут економіки та прогнозування НАН України за ініціативи та підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Жіночого енергетичного клубу України (ЖЕКУ), а також за активного сприяння та участі Офісу Урядової уповноваженої з ґендерної політики.
Спікери:
– урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко;
– керівник групи авторів, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат технічних наук Олександр Дячук;
– наукова редакторка дослідження, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидат економічних наук Ганна Герасименко;
– президент Жіночого енергетичного клубу України, директор TIU Canada в Україні Валентина Белякова.
Дослідження було виконано у 2018 —2019 рр. з метою пошуку можливих шляхів вирішення гендерного дисбалансу в українській енергетиці для забезпечення сталого і соціально справедливого її розвитку. Висновки говорять про те, що хоча частка жінок у цьому секторі повільно зростає, вони досі становлять лише 25–27% усіх зайнятих у нафтогазовій промисловості країни. Третина жінок зіштовхуються з дискримінацією на робочому місці. На жаль, жіноча зайнятість в енергетиці дотепер мало пов’язана з технічними та керівними посадами. Проте розвиток сучасних технологій, використання відновлюваної енергетики та інші чинники формують передумови для зростання жіночої зайнятості в енергетиці.
Енергетичний сектор традиційно характеризується ґендерним дисбалансом, і найбільше ці тенденції простежуються в добувній промисловості. Особливості зайнятості населення на енергетичних підприємствах зумовлюють сприйняття цього виду економічної діяльності як традиційно «чоловічого»: чоловіки не лише переважають у складі зайнятих у секторі, а й посідають більшість керівних посад різного рівня. Саме у добувних галузях промисловості спостерігається й найбільший ґендерний розрив у рівні заробітної плати, який помітно перевищує середнє економічне значення.
Неврахування ґендерних факторів в енергетичній політиці призводить до неповного використання людського потенціалу зайнятого населення, недостатнього врахування потреб та інтересів жінок і чоловіків під час формування стратегій розвитку галузі. Міжнародний досвід доводить, що ґендерна рівність сприяє сталому розвиткові підприємств, підвищенню продуктивності праці, оптимізації управлінських процесів і розширенню використання інноваційних рішень[1]. Відповідно, ґендерні підходи потрібно впроваджувати до енергетичної політики та стратегій розвитку окремих підприємств. Першочергові зусилля слід спрямовувати на запобігання будь-яким проявам дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті управлінських рішень, сприяння гармонійному поєднанню професійних і сімейних обов’язків працівників і працівниць енергетичного сектора.
 |
Результати дослідження можуть бути використано під час розробки ґендерних стратегій і програм в енергетиці. Вони становитимуть інтерес для підприємств енергетичного сектора, органів державного управління, освітніх закладів, правозахисних і наукових кіл, медіа, а також широкого загалу.
Докладніша інформація та PDF-файл дослідження – за посиланням:
https://ua.boell.org/uk/2019/06/13/zhinki-ta-choloviki-v-energetichnomu-sektori-ukrayini-0
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України