 Stefan Tobler і Antoaneta Sabău |
 Alexandru Ioniţă |
Основна проблема привернула вчених майже з усіх континентів і різних за профілем авторитетних наукових інститутів. Була надана можливість сформувати цілісне враження про спектр і результати досліджень взаємодії між православними і іудеями в різних сферах релігійного та суспільного життя, в різних історичних і етнічних контекстах.
Надані учасниками матеріали, в свою чергу, будуть корисні для успішного здійснення широкого дослідницького проекту «Єврейсько-християнський діалог між релігійною толерантністю і антисемітизмом: документи, інтерпретації, перспективи в православному контексті», який здійснює Інститут екуменічних досліджень.
Участь в подібних конференціях є важливим в декількох аспектах. Перш за все, відбувається інтеграція українських досліджень гуманітарного профілю в області, актуальні для світової науки. Одночасно здійснюється збагачення всіх сторін глибинним розумінням реалій, що до того часу не враховуються західним світом. Їхнє значення в розвитку різних галузей важко переоцінити.
Ознайомлення з основними в цій сфері екуменізму концепціями є важливим інструментом для розвитку досліджень як міжрелігійних відносин і супутніх соціально-політичних явищ, так і богослужбової культури і літургійного мистецтва, оцінки певних явищ і тенденцій. Адже відкриваються нові горизонти і контексти, оновлюється теоретична і методологічна бази, збагачується спектр підходів до вивчення закладених у візантійському обряді концептів і концепцій. Саме таку мету мала доповідь «Образи Старого Заповіту в літургії XVIII – початку ХІХ ст.: деякі аспекти використання "Книги Псалмів”» старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Наталії Костюк.
 Представлення доповіді старшого наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Наталії Костюк (перша зліва) |
Особливу цінність має виявлення нових джерел і спостережень, які концептуально впливають на підвищення рівня задіяних у вітчизняній і міжнародній практиці наукових парадигм. Критичний перегляд раніше отриманих даних і спроби відповідати на виклики історичної зміни світоглядних систем, втім, радикально підвищують відповідальність за результати і оцінку досліджень інших вчених.
Організатори конференції досягли поставлених цілей: цей науковий форум, безсумнівно, став якісним етапом у збагаченні і системи взаємопізнання, і активізації міжконфесійного та міжнародного діалогу. Цілком очевидно те, наскільки плідною є введення в традиційну богословську сферу практик і результатів інших наукових сфер; наскільки результати взаємообміну можуть не обмежуватися суто науковим значенням, а сприяти збагаченню культурного і релігійного досвіду.
 Учасники Конференції |
За інформацією Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України