8 серпня 2019 року в Російській Федерації (РФ), на військовому випробувальному полігоні, розташованому на узбережжі Двинської затоки Білого моря, на відстані 40 км від м. Северодвинськ і 100 км від м. Архангельськ, стався вибух, який супроводжувався людськими жертвами та короткостроковим підвищенням радіаційного фону. Про це на своєму сайті повідомила Державна інспекція ядерного регулювання України.
Українські профільні структури відразу відреагували на подію у РФ. Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) у взаємодії з Українським гідрометеорологічним центром (Укргідрометцентром), Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія (ДП «НАЕК «Енергоатом»»), Державним спеціалізованим підприємством (ДСП) «Екоцентр» Державної агенції з управління зоною відчуження (ДАЗВ), Головним центром спеціального контролю Державного космічного агентства України, фахівцями Інституту проблем математичних машин та систем НАН України, інших науково-експертних організацій здійснила оцінку можливого транскордонного впливу цієї події та її радіаційних наслідків для території України.
Результати цієї оцінки оприлюднено на сайті Держатомрегулювання 16 серпня цього року. У повідомленні, зокрема, йдеться, що за результатами додаткових спостережень, проведених із 10 по 16 серпня 2019 року доступними засобами об’єктових і відомчих систем радіаційного моніторингу, в межах похибки вимірювання, змін середньодобових концентрацій радіонуклідів, що зазвичай спостерігаються в атмосфері, а також присутності будь-яких інших техногенних радіонуклідів у аерозольній чи газовій формі, в приземному шарі атмосферного повітря над територією України, не виявлено.
Дуже точні прогнози в перші ж дні подій у РФ дав завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України доктор технічних наук, професор Іван Ковалець. Результати своїх обрахунків він опублікував на власній сторінці у Фейсбук, зазначивши, що приводів для хвилювання немає.
 Результати прогнозу професора Івана Ковальця на 14-16 серпня 2019 року |
У коментарі журналістам Інформаційного агентства «Активні громадяни» вчений розповів, як здійснювались обрахунки і будувались моделі: «Система ядерного аварійного реагування Євросоюзу RODOS – продукт, що розробляється силами більш ніж двох десятків європейських інститутів від 1992 року. Наша команда з цього ж часу є співрозробником цієї системи. Я і моя група є співрозробниками модуля атмосферного перенесення цієї системи з 2002 року спільно з Грецьким дослідним центром Демокрітос, Шведським гідрометеорологічним інститутом, Данською лабораторією Ризо і Технологічним університетом Карлсруе. З 2016 року систему впроваджено в Україні – на всіх АЕС, у Кризовому центрі Енергоатому, ДАЗВ, Укргідрометцентрі (УГМЦ). Ми надаємо технічну та консультаційну підтримку в експлуатації системи РОДОС всім цим організаціям. Система РОДОС вимагає даних чисельного прогнозу погоди, які також виробляються створеною нами системою чисельного прогнозу погоди WRF-Україна, на основі американської мезомасштабної моделі WRF, яка встановлена і функціонує в Укргідрометцентрі (до речі, не тільки для РОДОС, але і для прогнозування паводків у басейні Прута). Підтримкою її роботи в УГМЦ ми теж займаємося. Але в цих розрахунках поширення на далекі відстані я просто користувався глобальними даними американського центру прогнозування (NCEP) на грубій сітці 1 градус, оскільки конфігурація WRF-Україна (сітка 0.15 градусів) не охоплює Северодвинськ».
Коментар професора Івана Ковальця у сюжеті телеканалу «ICTV»: https://www.youtube.com/watch?v=hcRPmi9iXQ0&feature=youtu.be