 |
Учена зауважує: «Багато хто, коли чує словосполучення Китай та CRISPR, згадує гучну історію минулого року про Лулу, Нану і професора Хе Янкуй. Проте сам професор до минулого року не був відомою особою серед науковців, що працюють у галузі редагування геному чи вивчають можливості CRISPR системи загалом ні у Китаї, ні поза межами країни. І взагалі, якщо ви подумали, що лише цією історією й обмежується увесь дослідницький потенціал Китаю, ви помиляєтеся. Китай часто порівнюють із тигром, що спить. І я можу сказати, що це справедливо не лише стосовно економіки чи геополітичних амбіцій країни, а й стосовно розвитку науки та інвестицій держави у цю сферу. З огляду на оберти, що набирає Китай, Тигр прокидається. Система CRISPR стала «зіркою» молекулярної генетики у 2012 році, коли ми не лише зрозуміли суть роботи цієї системи, а й навчилися застосовувати її у своїх цілях. І хоча перші спроби, можливо, й були трохи кострубатими, система все ж таки і далі вдосконалюється й знаходить застосування майже в усіх галузях – від медицини до біоінформатики. І якщо головними «стейкхолдерами» у цьому сенсі були лабораторії та інститути США, то тепер Китай невпинно наступає їм на п’яти. Так, у 2012 році публікацій, присвячених дослідженню чи застосуванню цієї системи було, 127. Тепер, згідно з аналізом бази PubMed, таких робіт опубліковано понад 14 000. Переважна більшість робіт тоді, у 2012 році, була із США. І порівняйте: станом на 2018 рік 898 статей було опубліковано вченими зі США, 824 – вченими з Китаю. (…) Як бачите, Китай швидко набирає оберти, і це стосується не лише кількості наукових публікацій, а й кількості патентів. Лише у 2018 році установами США було подано 872 патенти, Китаю – 858, Європи – 186. І якщо ви думаєте, що усі ці дослідження, статті та патенти стосуються редагування геному людських ембріонів, то це не так. Головний акцент Китай робить на індустрії та сільському господарстві».
Оксана Півень розказує про здобутки найбільш цитованого китайського вченонго Лі Цзяянг з Інституту генетики та біології розвитку в Пекіні, який застосовує CRISPR-систему для створення нових покращених сортів рослин, про велику кількість потужних лабораторій Китаю, що працюють також в цьому напрямі, про технології створення ГМО-сортів промислових рослин і «дизайнерських» тварин (наприклад, свиней зі «здоровішим м’ясом»), розвиток напряму «ксенотрансплантація» та інші цікаві аспекти цих досліджень.
Наостанок автор підсумовує: «Тож, на мою думку, Китай – це країна технологій майбутнього. Фокуси обрані правильні – нагодувати й вилікувати, і кошти вкладаються на довгострокові перспективи. І на кінець. Процитую лише слова Дженніфер Дудни, представляти яку не має сенсу: «Це країна і культура, яка справді цінує науку і технології. Їхній уряд вклав у це дуже серйозні гроші, і вони просто біжать уперед»».
За інформацією журналу «Куншт»