Свинцеві печатки з’явилися в Давній Русі під впливом Візантійської імперії. Довгий час давньоруські печатки не лише копіювали візантійські іконографічні типи, але й зберігали формулу напису грецькою мовою. Найдовше грецька мова закономірно зберігалася на печатках церковних ієрархів, а от перші печатки зі слов’янськими написами належали князям та світській адміністрації.
Микола Ліхачов припускав, що можна датувати перші печатки із давньоруським похідним написом другою половиною 11 століття. Використовуючи значно ширшу масу печаток, Валентин Янін датував появу цього виду печаток рубежем 11 - 12 століть, що виглядало цілком логічно через відсутність слов’яномовних печаток князя Всеволода Ярославича († 1093) та через важливі зміни в системі князівської власності після Любецького з’їзду (1097). Однак, останні археологічні знахідки із закритим стратиграфічним контекстом дозволяють уточнити датування та атрибуцію декількох типів печаток, а також значною мірою звузити дату запровадження печаток зі слов’янськими інвокативними написами.
За інформацією Інституту історії України НАН України