Лектор – голова Ради молодих учених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, молодший науковий співробітник цього ж Інституту кандидат історичних наук Павло Артимишин.
Організатори: Інтердисциплінарні студії «Per Aspera», Львівський медієвістичний клуб, Наукова бібліотека ЛНУ, Рада молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.
Драматичні події у Криму та на Сході України, що розгорнулися навесні 2014 р. і тривають досі, актуалізували дослідження концепту «Русского мира». Саме це поняття, досі, здавалось би, будучи якимось абстрактним об’єктом дискусій кабінетних політтехнологів чи філософів, починаючи зі середини 2000-х рр. враз стало чи не основоположним у формуванні сучасної зовнішньої політики Російської Федерації у Центрально-Східній Європі, насамперед в українському та білоруському напрямках. Зокрема під приводом боротьби за захист т. зв. «Русского мира» РФ вторглась на територію Кримського півострова, згодом анексувавши його, а після цього, прикриваючись проросійськими сепаратистами-ватажками російські регулярні війська окупували частину українського Донбасу, створивши на цій території маріонеткові псевдореспубліки «ДНР» та «ЛНР», очільники яких регулярно та демонстративно використовують риторику навколо «Русского мира» у виступах.
Так в чому ж полягає концепт «Русского мира»? Якими є його історичні витоки? Та, врешті, як йому вдалося із літературної метафори XIX століття, філософської та політтехнологічної категорії XX століття зрештою перетворитися на ледь не зовнішньополітичну доктрину сучасної Росії початку XXI століття?
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України