Під час засідання троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.
Про «Модернізацію економіки старопромислових регіонів на засадах смарт-спеціалізації» доповіла старший науковий співробітник Інституту економіки промисловості НАН України кандидат економічних наук Ірина Петрова.
Вона зазначила, що у старопромислових регіонах мають місце кризові явища, що виражаються в спаді обсягу промислового виробництва, зниженні інвестицій у виробництво, нестачі фінансових коштів, низькій конкурентоспроможності на світових ринках, зростанні залежності від імпорту. З цієї причини ці регіони найменше стійкі перед різними дестабілізуючими чинниками.
У своєму дослідженні Ірина Петрова провела оцінку сучасного стану і тенденцій розвитку промисловості старопромислових регіонів України. За результатами такої оцінки було виявлено ключові види економічної діяльності старопромислових регіонів, які мають стати базою для неоіндустріалізації.
Молода дослідниця відзначила, що формально в Україні створено чимало інститутів розвитку старопромислових регіонів, проте в цьому процесі відсутня необхідна системність та обґрунтованість до специфічних умов розвитку таких регіонів. Підсумовуючи, вона обґрунтувала необхідність застосування механізмів публічно-приватного партнерства як інституціональної інновації, яка поєднує у собі модернізацію інвестиційної діяльності і модернізацію механізму управління економікою, запропонувала свій алгоритм реалізації такого механізму.
Із теми «Аналітично-чисельні методи дослідження процесів у залишках наднових зір» виступив науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України кандидат фізико-математичних наук Василь Бешлей.
Розв’язання рівнянь магнітогідродинаміки разом з рівнянням руху часток, є необхідним для опису випромінювання елементарних часток у багатьох задачах фізики та астрофізики. Однією з таких задач є моделювання випромінювання часток на фронтах ударних хвиль у залишках наднових зір.
Автором у складі колективу українських та італійських дослідників для дослідження кінетики та випромінювання часток був розроблений метод опису еволюції заряджених часток (як електронів, так і протонів) за течією після проходження фронту ударної хвилі, а також метод, що дав змогу проводити моделювання спектрів та карт розподілу поверхневої яскравості залишків наднових зір в радіо-, рентґенівському та ґама-діапазонах.
У своєму дослідженні автор побудував алгоритм для моделювання карт поляризації залишків наднових зір. Для швидкого та якісного аналізу параметрів моделі було отримано аналітичні апроксимації, які забезпечують можливість проводити розрахунки радіальних та азимутальних профілів поверхневої яскравості в околі фронту ударної хвилі.
Старший науковий співробітник Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН Українидоктор технічних наук Андрій Чугай розповів про «Математичне та комп’ютерне моделювання оптимізаційних задач розміщення тривимірних об’єктів».
В своєму дослідженні він розробив конструктивні засоби математичного та комп'ютерного моделювання відношень орієнтованих та неорієнтованих тривимірних тіл, поверхня яких утворена циліндричними, конічними, сферичними поверхнями та площинами, у вигляді нових класів вільних від радикалів Ф-функцій та квазі Ф-функцій.
На базі розроблених засобів математичного моделювання було побудовано і досліджено базову математичну модель задачі оптимального упаковки тривимірних тіл. Розроблено загальну методологію розв’язання задач упаковки тривимірних тіл, що допускають одночасно неперервні повороти та трансляції. Запропоновано стратегії, методи і алгоритми розв’язання оптимізаційних задач упаковки тривимірних тіл з урахуванням технологічних обмежень (мінімально допустимі відстані, зони заборони, можливість неперервних трансляцій та обертань тощо). Виходячи з запропонованих засобів математичного моделювання, математичних моделей, методів і алгоритмів, дослідником було створено програмне забезпечення з використанням технології паралельних обчислень для автоматичного розв’язання оптимізаційних задач упаковки тривимірних тіл.
Отримані результати можуть бути застосовані при розв’язанні задач оптимізації компоновочних рішень, комп’ютерного моделювання у матеріалознавстві, порошковій металургії та нанотехнологіях, оптимізації процесу 3D-друку для SLS технології адитивного виробництва, у інформаційно-логістичні системах, що забезпечують оптимізацію перевезення та зберігання вантажів.
За традицією, на згадку про свій перший виступ на засіданні Президії НАН України молоді вчені отримали Свідоцтво.
Далі було заслухано й обговорено доповідь академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України, директора Інституту програмних систем НАН України академіка Пилипа Андона «Про цільову програму наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання складних міждисциплінарних процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій».
На сьогодні виникла необхідність розроблення методології та створення сучасної інформаційної і ресурсної інфраструктури математичного моделювання складних процесів, систем та об’єктів у різних галузях науки й інженерії, підвищення ефективності наукових досліджень та отримання принципово нових результатів, вирішення нерозв’язних задач на основі новітніх світових досягнень у сфері високопродуктивних обчислень і суперкомп’ютерних технологій.
Україна не має представника в списку 500 високопродуктивних комп’ютерів, а використання лише національного обчислювального ресурсу звужує можливості математичного моделювання з точки зору ресурсного забезпечення. Тому для нашої країни актуальним і доцільним є як підвищення ресурсу вітчизняного комп’ютерного парку, так і створення в рамках концепції Українського національного гріду інфраструктури хмарних обчислень та її інтеграція у Європейську хмару відкритої науки.
Вирішенню цього завдання сприятиме започаткування та реалізація Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання складних міждисциплінарних процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій», яка передбачатиме розроблення методологічних основ математичного моделювання на основі суперкомп’ютерних технологій, новітніх інтелектуальних систем для автоматизації побудови моделей, методів та програмного забезпечення для дослідження та розв’язання складних задач, розроблення інфраструктури грід- і хмарних обчислень, хмарно-орієнтованих сервісів, машинного навчання та штучного інтелекту, розроблення та вивчення методів системного аналізу в міждисциплінарних дослідженнях, створення нових методів та програмного інструментарію на основі суперкомп’ютерних технологій для математичного моделювання в галузі фізико-технічних і математичних наук, нових комп’ютерних технологій на основі високопродуктивних обчислень для математичного моделювання в економіці, оборонній галузі, енергетиці.
За підсумками обговорення Президія НАН України відзначила важливість та актуальність досліджень у галузі штучного інтелекту, суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій, а також необхідність започаткування Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання складних міждисциплінарних процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій» на 2021–2025 рр.
Насамкінець учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань.
Зокрема було розглянуто питання про створення робочої групи з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні.
Головне завдання робочої групи – координація досліджень щодо розроблення методів виявлення коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає захворювання COVID-19, моніторингу та оперативного узагальнення наявної в різних джерелах інформації про темпи, географію та медико-біологічні й економічні наслідки поширення коронавірусу SARS-CoV-2, а також розроблення заходів протидії поширенню вірусу в Україні. До складу робочої групи увійшли академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко (голова), президент Національної академії медичних наук України член-кореспондент НАН України Віталій Цимбалюк, директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського НАМН України член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна, завідувач відділу Інституту мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України кандидат біологічних наук Світлана Загородня, завідувач відділу Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» доктор економічних наук Олена Степанова, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України доктор наук з державного управління Наталія Рингач, директор Інституту молекулярної біології та генетики НАН України академік НАН України Михайло Тукало та старший науковий співробітник Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України кандидат біологічних наук Ярослава Максимович.
Фото: Прес-служба НАН України