Перегляд повідомлення

Чи відрізняється коронавірус SARS-CoV-2 від вірусів грипу? Коли чекати на ліки та вакцину проти інфекційного захворювання COVID-19? Які заходи допоможуть пережити пандемію без шкоди для здоров’я? На ці й інші запитання в ефірі програми «Drive Time» радіостанції «Громадське радіо» відповіла молода вчена-мікробіологиня, засновниця просвітницького ресурсу «Мікроб і я», науковий співробітник відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України кандидат біологічних наук Олена Лівінська. До вашої уваги – головні тези цього інтерв’ю.

Кандидат біологічних наук Олена Лівінська

Із чим маємо справу?

«Нову коронавірусну інфекцію часто порівнюють із грипом, бо останній людям уже знайомий, а перша досі уявляється як щось невідоме. Та насправді коронавіруси дуже віддавна і постійно персистують у довкіллі та нашій популяції. І ми часто нездужаємо через спричинені ними інфекції, навіть не здогадуючись про це, – пояснює Олена Лівінська. – Водночас, новий коронавірус – SARS-CoV-2 – значно небезпечніший за віруси грипу. По-перше, через істотно більшу заразливість. По-друге, через у десятки разів вищу летальність серед інфікованих. По-третє, через те, що медицина і наука наразі не володіють методами контролю захворюваності, спричиненої цим збудником: проти нього поки що немає ні вакцин, ні специфічних антивірусних ліків».

Чим зарадити для початку?

«На цей момент єдиним засобом стримування пандемії та забезпечення певного запасу часу науковцям і медикам для створення ліків і вакцин є карантин. Як показує приклад Китаю, дієвість карантину залежить від кожного з нас, від того, наскільки ретельно ми дотримуємось його умов. Якщо формально карантин оголошено, а фактично люди його ігнорують – масово гуляють у парках, влаштовують зустрічі, – то складно очікувати позитивного ефекту».

Чим діагностувати?

«Наука не має кордонів, це міжнаціональна сфера. Тому, щойно у відкритому доступі з’явився сиквенс (розшифровка) генетичної послідовності вірусу SARS-CoV-2, різні лабораторії світу, які мали бажання та необхідні ресурси, почали створювати тест-системи, аби лікарі для початку могли бодай діагностувати захворювання COVID-19.

Цим займались і кілька українських лабораторій, і наразі, наскільки мені відомо, створені ними тест-системи вже постачаються до деяких вітчизняних діагностичних центрів. Але треба розуміти, що українські дослідники стикаються у своїй роботі з великими труднощами: через багаторічне мізерне фінансування більшість наших науковців перебуває у дуже скрутному становищі. Лабораторії переважно не мають відповідного оснащення, адже для роботи з вірусами потрібні, наприклад, особлива система вентиляції приміщень і спеціальні засоби захисту. А за допомогою палиці та мотузки ні ліки й вакцини, ні тест-системи не створюються.

Експрес-тести ґрунтуються на взаємодії «антиген–антитіло», тобто фіксують реакцію (її наявність або відсутність) імунної системи на появу збудника. Технічно такі тести проводяться доволі просто і швидко, проте мають нижчу чутливість. Крім того, антитіла продукуються в організмі не одразу після зараження, а з’являються вже тільки на активній стадії захворювання. Найбільш точними є так звані ПЛР-тести: вони базуються на генетичному аналізі і можуть виявляти вірусну РНК на ранніх етапах інфікування. Потрібні і одні, й інші тест-системи, і багато країн світу обрали шлях постійного та масового тестування населення. Звичайно, це справа недешева, але вкрай важлива, бо дозволяє адекватно оцінити ситуацію із захворюваністю та спрогнозувати її подальший розвиток. Без постійного надходження нової інформації цього неможливо зробити».

Чим лікувати?

«Ліки та вакцини створюються нешвидко, їхня ефективність і безпечність не визначається «на око». Перш ніж потрапити до пацієнтів, нові медичні засоби мають пройти кілька етапів – пошуку, скринінгу, доклінічних і клінічних випробувань (останні також мають кілька етапів), і тільки після цього – широкого виробництва. Процес розроблення вакцин зазвичай триває від двох до п’яти років. Та оскільки нинішня ситуація є ургентною, а медичні потреби нагальними, – Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прогнозує, що вакцини проти COVID-19 зможуть застосовуватися вже за півтора роки. Їх випробування зараз триває. Крім того, для боротьби з пандемією у світі досліджуються як нові, так і вже наявні й використовувані препарати. На жаль, питанням противірусних засобів надто багато маніпулюють. Не варто довіряти нефаховим порадам і купувати препарати з недоведеною дією – дочекайтеся офіційних рекомендацій, наприклад, від ВООЗ, американських CDC (Centres for Disease Control and Prevention), Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я. А поки – сумлінно дотримуйтеся рекомендованих правил карантину, ретельно мийте руки з милом (достеменно важко сказати, чи мильний розчин убиває віруси, проте він принаймні механічно усуває їх зі шкіри разом з іншим брудом), зберігайте спокій та не втрачайте критичного мислення».