Про те, як числова грамотність може допомогти кожному з нас зберегти здоров’я та життя, в одній із мінілекцій лекторію «Незвичайна математика звичайних речей» для освітньої платформи Desk Education розповіла старший науковий співробітник відділу математичної фізики Інституту математики НАН України кандидат фізико-математичних наук Ірина Єгорченко.

«Числова неграмотність і неадекватне сприйняття ризиків у наявних умовах становлять доволі серйозну загрозу здоров’ю населення та тривалості життя, – стверджує вчена і пояснює: – Під числовою грамотністю мають на увазі комплекс елементарних математичних знань, який людина має здобувати з раннього дитинства й використовувати для адекватного прийняття рішень. Одним із підрозділів числової грамотності є числова грамотність у сфері здоров’я – здатність сприймати, інтерпретувати, передавати числову, кількісну, графічну, біостатистичну й імовірнісну інформацію, необхідну для прийняття адекватних рішень. Така здатність потребує як базової, так і більш «просунутої» числової грамотності.

Дуже важливою в цьому плані є оцінка ризиків, необхідна, зокрема, для прийняття рішень щодо медичного страхування, відсутність якого може призвести до серйозних наслідків – наприклад, через несвоєчасне надання медичної допомоги. Це питання особливо актуальне для людей, які подорожують – передусім до країн із вартісними медичними послугами. Тому кожен мандрівник має самостійно оцінювати ризики для себе та вивчати правила страхування на різні випадки життя. Скажімо, слід враховувати, що звичайна туристична страховка не призначена для людей, які займаються активним спортом (катаються на лижах, ходять у гірські походи тощо).

Адекватне сприйняття ризиків стане у пригоді при виборі режиму харчування. Багато хто відкидає правила здорового способу життя, наводячи як аргумент досвід інших людей, які «пили, палили і дожили до ста років». Проте історія життя окремої особи не може слугувати підставою для прийняття рішень людьми, які живуть у відмінному середовищі, мають інакший рівень здоров’я та раціон. Водночас, потрібно розуміти, що здоровий спосіб життя не гарантує ідеального здоров’я, а лиш здійснює статистичний вплив, тобто люди, які ведуть здоровий спосіб життя, з вищою імовірністю залишаться здоровими до глибокої старості.

Крім того, багато поведінкових моделей, які вважаються складовими здорового способу життя, при вивчення статистичної інформації такими не виявляються. Наука, зокрема й медична, постійно розвивається, тож точка зору на те, який тип харчування є здоровим, зазнає змін. Бажано стежити за останніми досягненнями науки, усвідомлюючи при цьому незмінну шкідливість для здоров’я, таких харчів, як смажені страви, швидка їжа, продукти з різноманітними штучними добавками.

Про все це можна дізнатися, наприклад, завдяки статистичним дослідженням, які проводяться на замовлення страхових компаній, зацікавлених у правильному оцінюванні ризиків здоров’ю та життю своїх клієнтів. З цієї точки зору, страхування може бути корисним видом діяльності, допомагаючи приймати рішення щодо здоров’я навіть людям, які до нього (страхування) не вдаються.

Ясна річ, кожен має право не піклуватися про себе, покладатись у цій справі на якісь «вищі сили» чи довіряти прийняття рішень щодо свого здоров’я іншим особам. Але такий вибір бажано робити свідомо, розуміючи всі його можливі наслідки.

Загалом, значення числової грамотності у сфері охорони здоров’я є яскравою ілюстрацією надзвичайної важливості вивчення математики всіма людьми – незалежно від обраного ними фаху. Отже, комплекс математичних знань, якого потребує прийняття рішень щодо здоров’я, варто було б здобувати на досить хорошому рівні. Без сумніву, навіть чимало розділів шкільної математики можуть бути корисними для звичайної людини, оскільки розвивають її розумові здібності, здатність до аналізу і, в цілому, поглиблюють розуміння навколишнього світу, довіру до нього, зокрема довіру до наукових досліджень, на основі врахування результатів яких ми отримуємо змогу будувати своє життя. Тобто, крім здобуття суто практичних навичок, вивчення математики сприяє формуванню довіри до наукової картини світу».