Перегляд повідомлення

16 жовтня 2020 року лекторій «Про що розповідає археологія», заснований Інститутом археології НАН України (керівник лекторію – старший науковий співробітник відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Евеліна Кравченко), помандрував до надзвичайно приємного українського містечка, розташованого всього за 10 хвилин (автомобілем або автобусом) від станції «Героїв Дніпра» столичного метрополітену, – Вишгорода.

Пішки давнім Вишгородом

На березі Київського моря

Лекцію-екскурсію для слухачів лекторію, яка почалася від посаду (міста гончарів), провів завідувач Історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника Дмитро Шевченко. Екскурсанти оглянули пам’ятки давньоруського Вишгорода, помилувалися мальовничими краєвидами Київського моря та завітали до однієї з найцікавіших локацій заповідника – Музею гончарства.

На території заповідника

Цілеспрямоване вивчення Вишгорода почалося ще у ХІХ столітті, на яке припадають перші аматорські розкопки курганів, здійснені місцевими аристократами. На жаль, частину речей із цих розкопок, як і інформацію про досліджувані пам’ятки, зараз втрачено. Проте інтерес до цього місця відтоді не згасав, тож аматорські розкопки згодом змінилася фаховими і, врешті-решт, сформувалася потужна музейна та наукова структура – Вишгородський історико-культурний заповідник.

Надзвичайно цікава знахідка чекала екскурсантів на подвір’ї храму Бориса і Гліба – типового проєкту Російської імперії ХІХ століття, котрий, проте, звели на фундаментах давньоруського храму, зруйнованого за часів татаро-монгольської навали. На землі, що безпосередньо прилягає до цієї споруди (а точніше – на одному з городів), місцеві мешканці нещодавно виявили пірофілітовий саркофаг. Достеменно не відомо, кого в ньому було поховано, та належність цієї особи до еліти – княжого роду – незаперечна. Як зазначають писемні джерела, у Вишгороді були поховані перші святі давньої Русі – Борис і Гліб. Крім того, там могла також розташовуватися могила княгині Ольги, з якою пов’язана усна традиція топонімії Вишгорода – «Ольжин град».

Біля храму Бориса і Гліба

Пірофілітовий саркофаг на подвір’ї храму

До нашого часу добре збереглись і оборонні споруди дитинця городища давнього Вишгорода, а з валів відкривається прекрасний краєвид на північні околиці Києва, які зараз мікрорайонами затуляють Андріївський узвіз і Старокиївську гору. В районі Вишгорода вчені припускають також давній перевіз – переправу через Дніпро, де нині розташовуються дамби Київського моря. Складний незмінений ландшафт дає підстави стверджувати, що сучасні вулиці цього містечка є його давніми шляхами й узвозами.

На завершення екскурсанти відвідали Музей гончарства, зокрема оглянули єдиний в Україні законсервований in situ гончарний горн під спеціально для нього побудованим музейним павільйоном. Це один із небагатьох у нашій країні випадків створення повноцінного музейного комплексу навколо археологічної знахідки, задля чого подвір’я із садибою було викуплено у господарів. Зараз на подвір’ї Музею експонуються різноманітні етнографічні предмети – човни-довбанки, прядки та їхні складові, посуд, а також предмети із традиційним розписом, створені майстринями – співробітницями Музею. Окрему локацію займає бджолярство – як традиційні поліські борті, так і сучасніші вулики.

На подвір’ї Музею гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника

Законсервований давньоруський гончарний горн

Човен-довбанка

Дмитро Шевченко й Евеліна Кравченко в оточенні бортей

Бджолярська ділянка вишгородського Музею гончарства

Археологічний лекторій «Про що розповідає археологія» висловлює щиру вдячність адміністрації та співробітникам Вишгородського історико-культурного заповідника за сприяння в організації та проведенні лекції-екскурсії.

P.S. Археологічний лекторій «Про що розповідає археологія» проводиться Інститутом археології НАН України та його партнерами раз на місяць (зазвичай третьої суботи щомісяця) та має формат науково-популярних лекцій, лекцій-екскурсій, воркшопів тощо. Лекторій розрахований на всіх, хто цікавиться археологією й давньою історією.

За інформацією Інституту археології НАН України