 |
Учений пояснив чому зараз в офіційній статистиці відбувається зменшення нових випадків захворювання COVID-19 – люди справді менше хворіють чи це лабораторії менше тестують: «Я не думаю, що менше тестують. Я думаю, що просто менше виявляють вірус. Як правило, тестування роблять, коли люди з ознаками захворювання чи після можливого контакту з інфікованими звертаються з проханням зробити діагностику. Якщо менше виявляють вірус, отже, менше людей зверталися за діагностикою і, можливо, менше людей було інфіковано. Зрештою, це відбувалося і відбувається в різних країнах по-різному. Можливо, що у нас насправді зараз менше людей інфікуються цим коронавірусом, і, можливо, що у нас завершується перша хвиля. І було б добре, щоби друга хвиля взагалі не почалася чи почалася значно пізніше. Перший і головний чинник, який може впливати – це поведінка самого вірусу. Він стає то більш контагіозний, то менш контагіозний. Поки що немає новин про те, що вірус стає більш чи менш летальний, що він спричиняє більш жорстке чи полегшене захворювання. Його поведінка щодо перебігу захворювання поки що не змінилася. Але його контагіозність змінюється. Я думаю, що, врешті-решт, в Україні розповсюджений штам коронавірусу, який не такий уже й контагіозний, як віруси в інших країнах на заході Європи. Але для цього потрібно було б проаналізувати структуру геному чи геномів цього вірусу в Україні й порівняти з іншими. У нас поки цього не робиться. Другий чинник, також вкрай важливий – це те, що наші люди поступово починають розуміти небезпечність вірусу та захворювання COVID-19, яке він викликає, і починають більш ретельно виконувати рекомендації карантину: маски, миття рук і дистанціювання».
Академік Сергій Комісаренко також пояснив чи правда, що ймовірність захворіти й тяжкість хвороби залежить від кількості вірусу, що потрапила до організму, чи є люди, які ніколи не захворіють на цей коронавірус та чи правда, що противірусні препарати також не варто приймати під час амбулаторного лікування й під час легкого перебігу захворювання.
Щодо розробки ліків проти COVID-19 та вакцинації вчений зазначив наступне: «Над ліками працюють дуже інтенсивно, щонайменше у двох напрямах. По-перше, намагаються знайти ліки, які будуть специфічними до самого вірусу. Зрештою, такі ліки знайдені, і їх досить багато, але вони ефективні у культурі вірусів чи на частинах вірусу, але не працюють в організмі інфікованих людей. (...) Тобто поки що немає ліків, які специфічно діють на цей вірус. Тому проти коронавірусу пробували ліки, які вже мають дозвіл на використання при інших захворюваннях – здебільшого вірусних. І знайшли ліки, які знов-таки діють на вірус in vitro – у склі, у культурі клітин. Але вони не працювали в організмі людини. Водночас є ліки, які використовують проти ускладнень, що дає COVID-19. Наприклад, добре відомий Дексаметазон, який не діє на сам вірус, але діє на прояви захворювання. Якщо відбувається гіперактивація імунної системи – цитокіновий шторм – Дексаметазон дає змогу його подолати. Його ефективно використовують і він дозволений для лікування людей із цим коронавірусним захворюванням. (...) Проведена третя фаза клінічних випробувань на великій кількості людей продемонструвала, що ці вакцини, наприклад – Pfizer, Moderna, AstraZeneca – є високоефективними. І ними треба вакцинуватися. Навіть якщо є незначні побічні ефекти – іноді вони виникають – вони ніяким чином не можуть зрівнятися з тією шкодою й наслідками, які може принести саме захворювання COVID-19. (...) Я вважаю, що треба було би провакцинувати приблизно 30 мільйонів осіб. На жаль, у нас в Україні є люди, які виступають категорично проти вакцин, що є вкрай небезпечним і для них самих, і для їхніх близьких, і взагалі для країни. Бажано, щоби якомога більше людей провакцинувалися. (...) Треба докласти максимум зусиль для повної – 30-35 мільйонів громадян України – і вчасної вакцинації, завершити її до кінця 2021 року».
Докладніша інформація За інформацією інформаційного агентства «РБК-України»