 На фото: Портативний прилад для роботи з біосенсором; варіант кондуктометричного біосенсора |
Розроблення біосенсора для визначення аргініну науковцями Інституту молекулярної біології і генетики було здійснено завдяки отриманому фінансуванню за грантом дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених, який Національна академія наук України заснувала для підтримки молодих науковців академічних установ. Керівником проєкту є наукова співробітниця Інституту кандидат біологічних наук Ольга Саяпіна.
За словами Ольги Саяпіної, аналітичні характеристики (низька межа визначення, висока операційна стабільність та широкі діапазони визначення) дозволяють вважати розроблені на даному етапі біосенсори перспективними приладами для контролю якості продукції природного та синтетичного походження, яку застосовують для профілактики та компенсування аргінінонедостатності.
Амінокислота аргінін є однією з ключових поживних біологічно активних речовин і має важливе значення для відновлення функцій організму, а тому все ширше застосовується з терапевтичною та реабілітаційною метою.
Аргінінотерапія є поширеною при лікуванні атеросклерозу, гіпертензії, бронхообструктивного синдрому, захворювань печінки, імунодефіцитних станів, порушень згортання крові, захворювань шкіри, пошкоджень тканин (з метою загоювання ран, опіків, травм) тощо.
Існує низка чинників, які можуть обумовлюватинедостатність аргініну в організмі. Насамперед аргінін хоч і є умовно незамінною амінокислотою, синтезується в організмі у мінімальних кількостях, а після 33-35 років синтез його суттєво зменшується. До інших чинників аргінінонедостатності належать: малий вміст аргініну в продуктах харчування через їхню низьку біохімічну цінність; зменшення кількості ендогенного аргініну через високу активність аргінази при інфекційному та запальному процесах та при низці захворювань, особливо в посттравматичний і післяопераційний періоди.
Можливим шляхом коригування харчової недостатності аргініну є використання спеціальних харчових продуктів, які мають високий вміст L-аргініну. Тому важливим є контроль якості дієтичних добавок та спеціальних харчових продуктів на вміст аргініну.
Нині в лабораторній практиці існує ряд методів визначення аргініну, однак широке застосування часто обмежене певними їх особливостями та недоліками. Деякі методи потребують великої кількості матеріалу для аналізу і не мають високої чутливості. Більш точні та селективні методи потребують тривалої підготовки проб і досить дорогі як для рутинного використання.
«Розроблення надійних і водночас доступних методів для визначення аргініну, які були б адаптованими до застосування як у централізованих лабораторіях, так і в «польових» умовах, є актуальним міждисциплінарним завданням, вирішення якого може стати основою для впровадження полегшеної процедури контролю якості продукції, призначеної для підтримки здоров’я та/або задоволення гострої потреби організму в аргініні», – вважає заступник директора Інституту молекулярної біології і генетики член-кореспондент НАН України Сергій Дзядевич.
За інформацією ІМБГ НАН України