15 червня 2021 року Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (ЦГЗ МОЗ) України презентував новий проєкт – «Калькулятор життя», створений фахівцями Центру у співпраці з науковцями Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України – провідним науковим співробітником відділу сенсорних пристроїв, систем та технологій безконтактної діагностики кандидатом медичних наук Іллею Чайковським та аспірантом Владиславом Маланіним. Цей проєкт є калькулятором очікуваної тривалості життя (life-expectancy calculator).  Стартова сторінка сайту проєкту «Калькулятор життя» (скріншот) |
Очікувана тривалість життя – це демографічний прогностичний показник, що показує усереднений очікуваний інтервал між народженням і смертю для того чи іншого покоління. Тобто це оцінка середньої кількості років, які залишились і які може сподіватися прожити людина певного віку. Тривалість життя є гіпотетичним показником. Передбачається, що вікові показники смертності для відповідного року народження людини будуть незмінними. Ця оцінка, по суті, проєктує вікові показники смертності за певний період протягом усього періоду життя населення, що народилось (або живе) за цей час. Очікувана тривалість життя значно відрізняється залежно від статі, віку, раси, місця проживання людини. Тривалість життя відображає місцеві умови: у менш розвинених країнах очікувана тривалість життя при народженні нижча, ніж у розвиненіших країнах.
Тривалість життя розраховується шляхом аналізу так званих таблиць смертності. Ці таблиці є упорядкованим рядом взаємопов’язаних величин, що характеризують зменшення з віком сукупності народжених унаслідок смертності. Тобто вони показують частоту дожиття до кожного наступного віку. Дані для складення цих таблиць отримують на основі перепису й інших видів статистичного обліку. На їхній основі можна розрахувати середню тривалість життя для кожної з вікових груп населення. Потенційна точність розрахункової очікуваної тривалості життя залежить від повноти перепису та якості статистичних даних про смертність. Повнота цих даних залежить від країни. Національні таблиці смертності більшості країн Організація об’єднаних націй публікує у своєму Демографічному щорічнику.
Інший важливий показник тривалості життя – тривалість здорового життя (або тривалість життя без втрати працездатності). Це середня кількість років, коли очікується, що людина житиме в доброму здоров’ї. Для розрахунку цього показника додатково потрібні надійні дані про поширеність у країні тих чи інших захворювань.
Важливо, що окрема людина може впливати на свою очікувану тривалість життя. Доведено, що чинники способу життя та якість дієти впливають як на загальну тривалість життя, так і на тривалість здорового життя. Зокрема, паління, недостатня фізична активність, низька якість дієти та надмірне вживання алкоголю спричиняють 60% передчасних смертей і на 7,4–17,9 років зменшують очікувану тривалість життя.
Наразі широкому загалові доступні численні й різноманітні програми, за допомогою яких можна розрахувати індивідуальну очікувану тривалість життя. Ці програми називаються калькуляторами тривалості життя (life expectancy calculators). Їх широко використовують різні онлайн-ресурси, що опікуються підтримкою здорового способу життя, передусім здорового та заможного довголіття (наприклад
NewRetirement). У західних країнах такі калькулятори навіть почали використовувати страхові компанії – для створення індивідуальних пенсійних планів.
Ось кілька найкращих, на думку експертів, калькуляторів:
a) Living to 100: опитувальник, що базується на даних
New England Centenarian Study – найбільшому у світі дослідженні людей, які прожили до 100 років; він дуже детальний, потребує відносно великої кількості даних про стан здоров’я опитуваної людини;
b) Blue Zones Vitality Compass: калькулятор тривалості життя від «Blue Zones» – видавця, який прагне розповсюдити найкращі стратегії довголіття, засновані на досвіді тих місць у світі, де довшим життям насолоджується вищий відсоток людей;
c) Blueprint Income: калькулятор тривалості життя із чудовим, простим у використанні інтерфейсом;
d) John Hancock Life Expectancy Calculator: калькулятор, який включає запитання про артеріальний тиск і холестерин, що робить його точнішим.
Фахівці ЦГЗ МОЗ України й Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України створили «Калькулятор життя» в межах Проєкту міжнародної технічної допомоги «Надання підтримки Центру громадського здоров’я МОЗ України для зміцнення та розбудови спроможності системи охорони здоров’я для здійснення кращого моніторингу, епідеміологічного нагляду, реагування на спалахи захворювання та їхньої профілактики», що впроваджується Державною установою «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» за фінансування Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC).
«Калькулятор життя» базується на результатах проєкту «Big Life», започаткованого одним із провідних госпіталів Канади – госпіталем Оттави (Ottawa Hospital) і канадськими дослідницькими інституціями – Дослідницьким інститутом госпіталю Оттави (Ottawa Hospital Research Institute) та Університетом Оттави (University of Ottawa). Команда розробників на чолі з Даґом Мануелем створила свій калькулятор тривалості життя на основі аналізу діяльності великого госпіталю міста Оттави (близько 50 тис. госпіталізацій та 150 тис. амбулаторних візитів на рік). Дослідники виявили, що 6 із 10-ти смертей в Оттаві та всій провінції Онтаріо пов’язані з п’ятьма контрольованими звичками: палінням, вживанням алкоголю, малою фізичною активністю, нездоровим харчуванням і стресом. Мета створення та розповсюдження цього калькулятора – дати наочне уявлення про те, як спосіб життя і звички впливають на фізичне та ментальне благополуччя і, відтак, заохотити всіх канадійців стежити за своїм здоров’ям та вживати заходів для запобігання хворобам. Канадські колеги люб’язно запропонували свій калькулятор, зокрема розроблені ними багатофакторні алгоритми, як базу для роботи інших фахових колективів.
«Калькулятор життя» прораховує індивідуальну ймовірність дожиття для української популяції на кожен рік починаючи з теперішнього віку (мінімально – 18 років) і закінчуючи 110-ма роками. Очікувана тривалість життя визначається віком, для якого ймовірність дожиття становить ~60%. Відправною точкою розрахунків є дані Всесвітньої організації охорони здоров’я про середню очікувану тривалість життя в Україні, яка 2019 року становила 68 років для чоловіків і 75 років для жінок.
Алгоритми «Калькулятора життя» використовують референтні таблиці для кожної статі, в яких вказано коефіцієнт впливу зовнішніх чинників (як позитивних, так і негативних) на ймовірність виживання для кожного року життя між 18-ма і 110-ма роками. Чинники впливу поділяються на три основні категорії: спосіб життя, стан здоров’я та соціальні показники.
Українські фахівці модернізували запропоновані колегами з Оттави алгоритми. Наприклад, ввели в обіг такі поки що нетрадиційні чинники ризику, як кількість госпіталізацій, кількість візитів лікаря додому. Ця ідея ґрунтується на результатах, отриманих британськими науковцями, які проаналізували велику кількість електронних медичних записів, що їх зберігає Національна служба здоров’я (NHS) Великої Британії. Було показано, що використання моделей із залученням деяких нових, незвичних чинників ризику (таких, як кількість госпіталізацій та візитів лікаря) значно краще прогнозує смертність, порівняно з винятково традиційними чинниками ризику.
Чи враховує калькулятор регіональні відмінності у тривалості життя (в Україні вони суттєві), відмінності між мешканцями міст і сільської місцевості (різниця у тривалості життя може сягати 4–5 років), рівень матеріального благополуччя, освіти тощо? Наразі ні. Проте калькулятор передбачає збирання такої додаткової інформації задля використання її у майбутньому для вдосконалення нових версій «Калькулятора життя», щоб зробити прогноз тривалості життя більш диференційованим.
І все ж таки очевидно, що будь-які форми опитувальників дають менш персоналізовану інформацію, ніж аналіз індивідуального біологічного сигналу людини.
Наприклад, уявімо, що 100 чоловіків одного й того ж віку дали повністю однакові відповіді на запитання «Калькулятора життя». Звісно, очікувана тривалість життя для всіх виявилась однаковою – припустимо, 75 років. У середньому для цієї групи така тривалість життя має бути правильною. Але хтось із цих 100 чоловіків проживе довше 75-ти років, а хтось менше – внаслідок тих чи інших хвороб, передусім захворювань серця. Хто ж саме з цих 100 людей проживе менше, стосовно кого є сенс вжити інтенсивніших профілактичних заходів? Опитувальники не можуть відповісти на це надважливе питання.
Тому розробники «Калькулятора життя» вважають, що наступним кроком у впровадженні технології персоніфікованого запобігання хворобам має стати поширення серед населення (спершу окремих його категорій) надмініатюрних «кишенькових» приладів функціональної діагностики – на зразок мініатюрних електрокардіографічних програмно-апаратних комплексів, створених в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, а також тонометрів, глюкометрів, пульсоксиметрів, спірометрів тощо, якими люди можуть легко та самостійно користуватись у домашніх умовах. У поєднанні з «хмарними» сервісами поглибленого аналізу біологічного сигналу, насамперед електрокардіографією (ЕКГ), такі технології значно поліпшать ефективність профілактики, насамперед у контексті персоніфікації первинної профілактики, зокрема мотиваційного консультування з формування навичок здорового способу життя, а також вторинної профілактики, тобто супроводу пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами. Таку технологію вчені Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України зараз плідно розвивають у співпраці з колегами з інших установ Національної академії наук України, а також Національної академії медичних наук України та провідних українських закладів вищої освіти.
За інформацією Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України