Перегляд повідомлення

25–27 серпня 2021 року за підтримки Львівського конференц-бюро та Консорціуму «Europe Enterprise Network Ukraine» (EEN – Ukraine) у Львові тривала 9-а Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» («НАНО–2021»), в рамках якої відбулась Інформаційна сесія «Single Market and Horizon Europe Programmes», а також було презентовано програми й інструменти проєкту Європейського Союзу «Enterprise Europe Network» (EEN) для підтримки інновацій.  Конференція проводилась у комбінованому форматі: традиційні офлайн-заходи у Львівському Будинку вчених супроводжувались онлайн-трансляцією на платформі Zoom і на Youtube-каналі.

Колективне фото учасників конференції «НАНО–2021» на сходах Львівського Будинку вчених

Цьогорічну конференцію організували Інститут фізики НАН України, Національний університет «Львівська політехніка», Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Тартуський університет (Естонія) та Представництво Польської академії наук у Києві – за підтримки Консорціуму «EEN – Ukraine». Всього для участі у конференції зареєструвалося близько 700 осіб, офлайн-захід відвідало близько 300 науковців (з них понад 50 іноземців), трансляцію на Youtube-каналі переглянуло вже майже 3000 користувачів із різних країн світу.

Під час урочистого відкриття на адресу учасників конференції пролунали привітання члена Президії Національної академії наук України, головного наукового співробітника відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України академіка Антона Наумовця, завідувача відділу когерентної і квантової оптики Інституту фізики НАН України, голови Наукової ради Національного фонду досліджень України академіка Леоніда Яценка, проректора з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка» доктора технічних наук, доцента Івана Демидова та засновниці й голови організаційного комітету конференції «Нанотехнології та наноматеріали», завідувачки відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидата фізико-математичних наук Олени Фесенко.

Урочиста частина конференції

Пленарне засідання розпочалося з виступу професорки кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка доктора хімічних наук Олени Аксіментьєвої, присвяченого нановиготовленню провідних полімерних композитів із функціями, які можна регулювати.

Офлайн-виступ професорки Олени Аксіментьєвої

Загалом було виголошено 14 пленарних доповідей. Зокрема, професор Коледжу фізики та оптоелектроніки Шенчженського університету доктор Тиміш Огульчанський виступив із темою «Наночастинки для мультимодальної візуалізації під час фотодинамічної терапії раку».

Онлайн-виступ Тимоша Огульчанського

Завідувач відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України академік Анатолій Білоус представив доповідь «Магнітні наночастинки на основі оксидних систем: синтез, властивості, застосування».

Онлайн-виступ академіка Анатолія Білоуса

Професор Університету Ґазіантепа (Туреччина) доктор Мехмет Кахраман виступив із доповіддю «Біочутливість без маркування на плазмонних наноструктурах за допомогою SERS».

Офлайн-виступ професора Мехмета Кахрамана

Керівниця групи з дослідження біомолекул і біоматеріалів відділу молекулярної інженерії та функціональних матеріалів Марсельського міждисциплінарного центру нанонаук Університету Екс-Марсель (Франція) доктор Лін Пен виступила з доповіддю «Шарм нанотехнології дендримерів у біомедичному застосуванні».

Виступ провідного наукового співробітника Інституту фізики твердого тіла Університету Латвії (Рига) професора, доктора Анатолія Попова стосувався відмінних рис рекомбінації точкових дефектів, що контролюються дифузією, в опроміненій функціональній кераміці для ядерного застосування.

Онлайн-виступ професора Анатолія Попова

Директор Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України доктор хімічних наук, професор Святослав Кириллов представив доповідь «Підвищення високошвидкісних електрохімічних властивостей LiMn₂O₄ за допомогою модифікації поверхні».

Офлайн-виступ доктора хімічних наук, професора Святослава Кириллова

Заступник декана факультету природничих наук Голонського технологічного інституту (Ізраїль) доктор Алекс Лайктман виступив із доповіддю «Наночастинки дисульфіду вольфраму як середовище для зберігання водню: експеримент і моделювання».

Офлайн-виступ доктора Алекса Лайктмана

Виконувач обов’язків заступника директора з наукової роботи Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України доктор хімічних наук, професор Сергій Колотілов розповів про «Композити з металомістких наночастинок для каталітичного гідрування гетероциклічних органічних сполук».

Офлайн-виступ доктора хімічних наук, професора Сергія Колотілова

Професор Центру нанотехнологій та інформаційних технологій для інновацій університету гірничої справи «Технічний університет Острави» (Чехія) доктор Домінік Леґут виступив із доповіддю «Динаміка ґратки та фазовий перехід Вервея в магнетиті: теорія проти експерименту».

Онлайн-виступ професора Домініка Леґута

Старший науковий співробітник відділу пористих речовин та матеріалів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України кандидат хімічних наук Олексій Швець доповів про «Цеолітові нанокомпозити зі змінними кислотними й основними властивостями – ефективні каталізатори для тонкого хімічного синтезу та промислових реакцій».

Офлайн-виступ кандидата хімічних наук Олексія Швеця

Професор Інституту каталізу та хімії поверхні імені Єжи Хабера Польської академії наук (Краків, Польща) доктор Кшиштоф Степанович представив дослідження «Полімерні наночастинки серцевина-оболонка: синтез, характеристика та біомедичне застосування».

Онлайн-виступ доктора Кшиштофа Степановича

Професор Інституту нових матеріалів і рідких кристалів Кентського державного університету (Огайо, США) доктор Олег Лаврентович презентував свої результати у доповіді «Рідкокристалічні еластомерні покриття з динамічним нанорозмірним рельєфом та їх застосування».

Онлайн-виступ доктора Олега Лаврентовича

У другий і третій дні зібрання працювали секції «Мікроскопія нанооб’єктів», «Нанобіотехнології для сфери безпеки здоров’я», «Нанокомпозити та наноматеріали», «Фізико-хімічні науки про наноматеріали», «Нанооптика та фотоніка», «Нанохімія та біотехнологія», «Наноструктурована поверхня», «Нанорозмірна фізика».

Загалом було виголошено 70 усних і представлено понад 350 стендових доповідей за актуальними напрямами нанонауки.

Крім того, у перший день роботи конференції відбулась Інформаційна сесія «Single Market and Horizont Europe Programmes», а також було презентовано програми й інструменти проєкту Європейського Союзу «EEN (Enterprise Europe Network)» для підтримки інновацій.

За лаштунками конференції

Учасники міжнародної конференції «НАНО–2021» мали нагоду долучитися до пішохідної театральної екскурсії «Львів крізь віки».

Захід пройшов успішно завдяки злагодженій роботі членів організаційного комітету та тісній взаємодії між співорганізаторами. Цьогоріч основними організаційними питаннями опікувались Інститут фізики НАН України та Національний університет «Львівська політехніка». Це – чудовий приклад співпраці між академічною науковою установою та закладом вищої освіти.

Організатори сподіваються, що конференція стала важливою подією для української науки та посприяла налагодженню співпраці між ученими з різних країн.  

Організаційний комітет конференції «НАНО-2021»

На офіційній церемонії закриття конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко підбила його підсумки та повідомила, що конференція «NANO-2022» стане ювілейною – десятою.

Відеозаписи прямої трансляції конференції «НАНО–2021» доступні на її YouTube-каналі:

Запитання та пропозиції надсилайте на скриньку: conference.nano@gmail.com

P.S. Уже багато років за підсумками конференції «НАНО» статті всіх її учасників публікуються в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях: «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), – а також у збірнику матеріалів конференції, який з 2012 року щорічно публікується у видавництві «Springer». Серія книг «Springer Book» із матеріалами конференції «Наноматеріали та нанотехнології» вже традиційно користується значним попитом серед читачів і входить до підбірки «Топ 25% найпопулярних книг «Springer»».

За інформацією Інституту фізики НАН України