Упродовж майже двох років науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України досліджували, як з культури тканин раувольфії зміїної, вирощеної в Інституті в лабораторних умовах, можна отримати суху біомасу та екстрагувати з неї алкалоїди, що стимулюють роботу серцево-судинної системи.
Йдеться про роботу з клітинами цілющої тропічної рослини, яку здавна використовувала аюрведична медицина і яку в середині ХХ ст. взяла на озброєння медицина доказова – через вміст у коренях раувольфії понад 50-ти різних алкалоїдів, що мають гіпотензивну, антиаритмічну, психотропну дію. Найважливіші з цих алкалоїдів – аймалін, який має антиаритмічний ефект, а також аймалiцин і резерпін, що здатні знижувати тиск крові та мають седативну дію.
«У нашій державі індольні алкалоїди не виробляють, натомість використовують синтетичні протиаритмічні препарати, які зазвичай дають побічні ефекти. Саме тому є запит на розробку новітніх технологій одержання дефіцитної екологічно чистої рослинної біомаси, що містить біологічно активні сполуки, адже нині така сировина для виробництва лікарських препаратів та біологічно активних добавок – рідкісна та дорога», - розповідає керівник проєкту, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Кунах.
 Член-кореспондент НАН України Віктор Кунах демонструє «урожай» біомаси раувольфії зміїної. Фото Вікторії Пєшкової |
Перспективним джерелом біологічно активних сполук може бути культура in vitro (культура клітин, тканин, органів) відповідних видів рослин.
Що зробили вчені ІМБГ НАН України у рамках проєкту?
Насамперед створили лінію культури тканин раувольфії зміїної (К27М), яка є найпродуктивнішою з усіх відомих культур тканин і клітин цієї рослини, і накопичує у сухій біомасі понад 2% індольних алкалоїдів, переважно аймаліну та його похідних. Відпрацювали методи аналізу алкалоїдів аймалінового типу та нових алкалоїдів, провели їх виділення й очистку. Із клітинної біомаси виділено 8 г суми індольних алкалоїдів та 2 г чистого аймаліну.
Відтак науковці ІМБГ НАН України виявили, що екстракти сухої біомаси раувольфії зміїної в певних концентраціях (від 0,0288 мкг/мл до 28,8 мкг/мл) мають чітко виражену вазодилятаторну активність (тобто змушують наші судини розширюватися і, відповідно, знижують артеріальний тиск). Встановлено також α-адреноблокувальний ефект, і це відкриває можливість для використання екстракту раувольфії зміїної в медичній практиці як судинорозширювальний препарат та адренолітик α-типу, зокрема, при лікуванні захворювань передміхурової залози.
Дослідивши антиаритмічну активність екстракту клітинної біомаси раувольфії зміїної, вчені також з’ясували, що при підвищенні концентрації екстракту ефект може бути, навпаки, проаритмічним.
 Біомаса раувольфії зміїної «росте» в колбах у лабораторії відділу клітинних популяцій ІМБГ НАН України. Фото Вікторії Пєшкової |
Отримані результати досліджень дозволили спільно з науково-сервісною фірмою «Отава» (ТМ «Добрадія» Dobradija) розробити і виготовити на основі клітинної біомаси раувольфії зміїної та передати в аптечну мережу дві дієтичні добавки: «Сонормін» – сприяє нормалізації функціонального стану нервової системи, покращенню якості сну, зменшенню психоемоційного напруження та «Простатонормін» – сприяє нормалізації функціонального стану передміхурової залози і сечового міхура.
У роботі над проєктом взяли участь учені двох відділів ІМБГ НАН України: генетики клітинних популяцій та біомедичної хімії.
Фармакологічне вивчення дії алкалоїдів, виділених з клітинної біомаси раувольфії зміїної, на роботу серцево-судинної системи продовжують вчені Інституту фармакології і токсикології АМН України, які також є учасниками проєкту.
Цей проєкт отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень.
 Біомаса раувольфії зміїної висушена у спеціальній сушарці. Фото Вікторії Пєшкової |
Більше інформації –
на офіційному сайті ІМБГ НАН України. За інформацією ІМБГ НАН України