Перегляд повідомлення

У жовтні 2021 року на шпальтах престижного міжнародного наукового видання «Renewable and Sustainable Energy Reviews» («Огляди щодо відновлюваних джерел та сталої енергії»), який публікує найцікавіші дослідження в царині переходу до низьковуглецевого майбутнього (імпакт-фактор – 15), вийшла друком спільна стаття вчених сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України – провідного наукового співробітника кандидата технічних наук Олександра Дячука, завідувача сектора кандидата економічних наук Романа Подольця і старшого наукового співробітника кандидата економічних наук Галини Трипольської – та економіста-дослідника Центру аналізу глобальної торгівлі Університету Пердью (США) кандидата економічних наук Максима Чепелєва «The role of bioenergy in Ukraine's climate mitigation policy by 2050» («Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року»).

Обкладинка журналу

Пом’якшення зміни клімату – це комплекс заходів, спрямованих на уникнення чи зменшення викидів парникових газів в атмосферу задля запобігання подальшому «нагріванню» планети, тобто підвищенню середньої температури на Землі. Міжурядова група з питань зміни клімату (IPCC) в 2021 році заявила, що глобальна температура вже у найближчі 20 років зросте більш ніж на 1,5°С порівняно з доіндустріальною добою, недопущення чого до кінця століття передбачає кліматична Паризька угода.

Хоча Україна здійснює менше 1% світових викидів парникових газів і вуглецеємність української економіки скоротилася з 1990 року у 2,7 раза, а за останні 5 років – на 45%, однак, через технологічну застарілість промисловості, енергетики, будівель, стрімке зростання використання хімічних добрив у сільському господарстві, цей показник в Україні досі вищий, ніж у Європейського Союзу, в понад 2,5 (!) раза. Крім того, негативні наслідки зміни клімату вже добре відчутні в Україні: зростає кількість, частота й інтенсивність аномальних природних явищ, посушливих місяців, підвищується середня температура повітря, зменшується тривалість і товщина снігового покриву тощо. Все це негативно впливає як на економіку, так і на екосистему України і, відповідно, прямо чи опосередковано – на людей.

Одним із ключових інструментів у боротьбі зі зміною клімату є відмова від викопних вуглецеємних енергоресурсів (вугілля, нафти, газу й інших) і заміщення їх відновлюваними джерелами енергії, до яких належить і біомаса.

Однак різні відновлювані джерела енергії мають різний потенціал та економічну доцільність впровадження – залежно від умов конкретної країни й амбіцій скорочення викидів парникових газів. Розуміння відносної важливості кожного відновлюваного джерела енергії може допомогти при ухваленні рішень про розвиток тієї чи іншої технології та зосередити увагу на найперспективніших варіантах.

У статті «Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року» автори дослідили потенціал використання біомаси в Україні за двома сценаріями пом’якшення – зниження викидів парникових газів у 2050 р. на 68% і 83% порівняно з рівнем 2010 р. За обома сценаріями понад половина енергії з відновлюваних джерел походить саме з біомаси.

Для такого дослідження було використано комплексний модельний інструментарій – розроблені в Інституті економіки та прогнозування НАН України модель енергетичної системи TIMES-Україна і макроекономічну модель загальної рівноваги (останню наш співвітчизник Максим Чепелєв, який починав свою наукову кар’єру в Інституті економіки та прогнозування НАН України, наразі підтримує, працюючи в Університеті Пердью).

Автори на високому науковому рівні продемонстрували, що у майбутньому пом’якшенні зміни клімату біомаса відіграватиме важливу роль. Згідно з результатами моделювання, використання енергії біомаси може знизити вартість заходів із пом’якшення зміни клімату на 14,0–19,6 млрд євро та знизити середню вартість скорочення викидів на 10,8–14,3 євро/т CO₂ (або його еквівалента) протягом 2020–2050 років.

У статті оцінено важливість кожного джерела біомаси. Наприклад, деревна біомаса і біорідини є найважливішими видами біомаси за більш амбітним кліматичним сценарієм, тоді як біовідходи відіграють ключову роль за менш амбітним сценарієм.

Структура біоенергетичних ресурсів у загальному постачанні первинної енергії (ЗППЕ) за Сценарієм 1. Джерело: розроблено авторами з використанням моделі TIMES-Україна

Автори проаналізували поточне регуляторне середовище в контексті майбутнього розвитку технологій використання біомаси, а також запропонували набір рекомендацій щодо заходів регуляторної політики для реалізації потенціалу біомаси в Україні.

Представлені у цій роботі висновки важливі не лише для ухвалення політичних рішень в Україні, а й можуть стати у нагоді іншим країнам із подібними умовами.

Сторінка статті на сайті ScienceDirect.com

Бібліографічний опис наукової статті:

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України