Перегляд повідомлення

ЗМІСТ

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні,
базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України

Створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. № 198

Прогноз
розвитку епідемії COVID-19 в Україні в період
10–23 листопада 2021 р.
«Прогноз РГ-55»

9.11.2021

Вступ

Президія НАН України офіційно представила прогнози до державних органів. На ці прогнози надавав посилання Кабінет Міністрів України під час брифінгів.

У новому документі «Прогноз РГ-55»:
• здійснено аналіз первинних статистичних даних розвитку епідемії в Україні;
• порівняно статистичні дані з попереднім прогнозом «Прогноз РГ-54»;
• представлено прогноз розвитку епідемії на наступний період 10–23 листопада 2021 року;
• проаналізовано динаміку поширення епідемії в регіонах України.

Робоча група використовує для аналізу такі джерела даних:

1. Загальнонаціональна епідемічна динаміка

В останні два тижні наявна захворюваність та інтенсивність госпіталізацій припинили зростати, а кількість результатів позитивних ПЛР-тестів перейшла до зниження, темп якого у цей момент близький до 10% на тиждень. При цьому кількість оприлюднених летальних випадків, попри певне сповільнення, продовжила швидко зростати (рис.1), перевищуючи наразі максимальне значення попередніх хвиль у півтора раза. Крім того, первинні (необроблені) демографічні дані Міністерства юстиції України про смертність з усіх причин попередньо показують, що надлишкова смертність у жовтні була ще принаймні вдвічі вищою (рис.16).

За офіційною статистикою, станом на 9 листопада 2021 року середня кількість осіб, що одужують, склала 11833 осіб на день. Середня за тиждень кількість нових інфікованих на 9.11.2021 р. становить 21685 на день для України. Середня за тиждень кількість нових летальних випадків становить 666 на добу. Кількість активних інфікованих (які ще не одужали) зросла на 35% за два тижні та становить 496534. Кількість нових госпіталізацій майже не змінилась і становить у середньому 4873 особи на день.

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування

На рис.1 та 2 епідемічні показники наведено разом із даними за дати 2020 року так, щоб 1 листопада цього року відповідало 1 грудня минулого року (обидві дати приблизно відповідають локальним максимумам захворюваності).

29 жовтня розпочалося зниження відсотка позитивності результатів ПЛР-тестів з усередненням за 7 днів, що наразі становить 38,3% проти досягнутого 28 жовтня максимуму – 41,0%. Оскільки кількість усіх зроблених ПЛР-тестів також перейшла до зменшення (рис.3), це вказує на ймовірне зменшення поширеності COVID-19.

Крім того, ще приблизно 20 жовтня до зниження перейшов відсоток позитивних результатів тестування на антиген на тлі монотонного зростання обсягів тестування цим методом. Збільшення обсягів такого тестування може стосуватися вимог тестування при посиленому карантині.

Хоча нові випадки хвороби та нові госпіталізації все ще не демонструють стійкої низхідної динаміки, на неї можна очікувати у найближчий тиждень, оскільки динаміка кількості позитивних тестів нерідко випереджає два згадані показники.

Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою

Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята і періоди посилених карантинних обмежень

Рис.3. Обсяги тестування. Щоденні обсяги ПЛР-тестів і тестів на антиген та сумарна кількість залишків непротестованих зразків для ПЛР у лабораторіях

Рис.4. Тижнева зміна числа нових госпіталізацій, позитивних тестів і нових випадків хвороби без урахування даних під впливом святкових днів (робастний тижневий індекс)

1.2. Показники навантаження на лікарні

Кількість ліжок, зайнятих пацієнтами з підтвердженим COVID-19 або підозрою на нього, демонструвала зростання, темпи якого, втім, суттєво знизилися (рис.5). На цей момент уже зайнято на 5% більше ліжок, ніж максимально під час минулої хвилі.

Водночас, кількість нових госпіталізацій стабілізувалась і в останні дні демонструвала слабке зниження (рис.7). Важливо відзначити, що така стабілізація відбувається на тлі стійкого зменшення кількості перевантажених лікарень (рис.6), а тому вплив обмеженості місць у лікарнях на кількість госпіталізацій зменшується. Водночас, майже 20% пацієнтів перебувають у лікарнях, завантажених принаймні на 95%. Причому істотною є кількість лікарень, які повідомили про рівень завантаженості не менше 100%, що вказує на ймовірність гострих локальних проблем із місцем для госпіталізації нових хворих.

Рис.5. Зайняті та наявні місця у лікарнях за даними Meddata

Рис.6. Ліжковий фонд під COVID-19 та його зайнятість пацієнтами за рівнем завантаженості лікарень перебування цих пацієнтів (Meddata)

Рис.7. Нові госпіталізації за двома джерелами даних

1.3. Госпіталізації серед вакцинованих

На рис.8 та 9 відображено дані щодо ефективності часткової (при отриманні однієї дози дводозної вакцини) та повної вакцинації проти госпіталізацій. Загалом за весь період доступних даних серед частково вакцинованих пацієнтів інцидентість на 67% нижча, ніж серед невакцинованих. Інцидентність серед повністю вакцинованих пацієнтів на 87% нижча, ніж серед невакцинованих.

Чисельність дорослого населення оцінено у 31 млн, що випливає з даних Державної служби статистики України (Держстату, ДССУ) про населення підконтрольних територій та з даних Держстату про вікову структуру населення.

Рис.8. Інцидентність добових госпіталізацій за статусом вакцинації (випадків за тиждень на 100 тис. населення відповідної групи)

Рис.9. Оцінка ефективності вакцинації для випадків часткового і повного щеплення

1.4. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Спостережувана летальність для дат 4-5-тижневої давнини склала 2,6–2,8%, лишившись майже незмінною, порівняно зі значеннями 2,7–2,9%, знайденими два тижні тому для дат, що тоді мали давність у 4–5 тижнів. За новою інформацією ці дані переглянуто до 2,9–3,0%.

Хоча спостережувана летальність серед усіх випадків хвороби лишилася стабільною, та серед випадків хвороби з госпіталізацією (за ЦГЗ МОЗ) показник летальності продовжив зростання й сягнув 20%.

Показники віку всіх виявлених хворих і хворих, що потребували госпіталізації, продемонстрували зростання.

Методологія. Пурпуровий графік на рис.9 показує очікувану спостережувану летальність з урахуванням статево-вікових коефіцієнтів летальності, що спостерігались у середньому в 2020 році. Значення спостережуваної летальності вище очікуваної на основі коефіцієнтів 2020 року в середньому означає, що спостережувана летальність у статево-вікових категоріях зросла, порівняно з 2020 роком. Пурпуровий графік коливається виключно за рахунок зміни статево-вікової структури виявлених хворих: якщо виявляють більше хворих похилого віку, то графік зростає, а якщо більше молоді – спадає.

Рис.10. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, динаміка наповнення даних про неї, а також очікувана спостережувана летальність для заданої статево-вікової структури хворих на основі середніх у 2020 році коефіцієнтів летальності для статево-вікових категорій (пурпуровий графік)

Рис.11. Частка нових хворих, які перебували у лікарнях і для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї

Рис.12. Підтверджені летальні випадки за датами подій

Рис.13. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє

Рис.14. Вікові категорії хворих і частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)

Рис.15. Вікові категорії хворих, що потребували госпіталізації, та лікарняна летальність за даними ЦГЗ МОЗ України (застосовано 7-денне усереднення)

Таблиця 1. Вікова структура випадків хвороби та госпіталізацій за тиждень у розрахунку на 100 тис. населення відповідної вікової категорії (перші два блоки таблиці) та зважена на середні показники осінньої хвилі 2020 року (середні показники тижнів w45–w53 взяті за 100). Примітка: *госпіталізації за даними ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після нього

2. Огляд демографічних даних

Отримані дані свідчать, що надлишкова смертність над середнім рівнем 2015–2019 років суттєво перевищила кількість підтверджених летальних випадків при COVID-19. Зокрема, у 42-й тиждень року (18–24 жовтня) померлих було на 8 тис. більше, ніж можна було б очікувати без коронавірусної інфекції (близько 1150 смертей на день), тоді як підтверджених летальних випадків за цей же тиждень було близько 3 тис. – на 60% менше.

Рис.16. Динаміка смертності з усіх причин за тижнями років (за даними Мін’юсту) і число летальних випадків при COVID-19 за датою подій (за даними МОЗ)

Рис.17. Щоденна смертність з усіх причин (Мін’юст) і динаміка оновлення даних про неї

3. Аналіз груп регіонів

На рис.18, 19 і 20 показано кількість нових хворих, позитивних тестів і госпіталізацій за тиждень на 100 тис. населення.

В останні два тижні за наявними показниками найстрімкіше захворюваність знижувалася на півдні країни (особливо це стосується кількості позитивних результатів ПЛР-тестів). Помітне зниження спостерігалося також у східних регіонах. У решті груп регіонів зростання захворюваності зупинилось або принаймні істотно сповільнилось.

Рис.18. Число нових випадків хвороби у групах регіонів на 100 тис. населення

Рис.19. Число нових позитивних тестів у групах регіонів на 100 тис. населення

Рис.20. Число нових госпіталізацій у групах регіонів на 100 тис. населення

Рис.21. Частка нових хворих у групах регіонів

Рис.22. Надрегіональні групи

4. Регіональна епідемічна динаміка

На рис.23 показано кількість лікарняних ліжок у регіонах, відведених для хворих COVID-19, і розподіл пацієнтів, які займають ці ліжка, за завантаженістю лікарень їх перебування.

На рис.24–26 цифрами для регіонів позначено інцидентність, а також її робастну (очищену від шумових коливань) тижневу та двотижневу динаміку.

Хоч у кожному регіоні без істотних винятків уже не збільшується екстремальна завантаженість лікарень (рис.23), показники смертності істотно зросли (рис.28).

У столиці кількість випадків хвороби зростала швидше, ніж кількість позитивних тестів, на тлі стрімкого зростання частки випадків хвороби з давніми датами тестування (рис.39).

У Херсонській області, яка останніми тижнями звітує про одні з найвищих показників смертності на 100 тис. населення, за наявними показниками спостерігається винятково швидке згасання поширеності COVID-19. Стрімко покращується ситуація і у Запорізькій області.

Рис.23. Ліжковий фонд під хворих на COVID-19 і його зайнятість пацієнтами за рівнем завантаженості лікарень перебування цих пацієнтів (Meddata)

Рис.24. Інцидентність за госпіталізаціями та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є робастними тижневими індексами та відповідають відношенню числа випадків за останній тиждень до числа за попередній тиждень

Рис.25. Інцидентність за числом позитивних тестів та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є робастними тижневими індексами та відповідають відношенню числа випадків за останній тиждень до числа за попередній тиждень

Рис.26. Інцидентність за випадками хвороби та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є робастними тижневими індексами та відповідають відношенню числа випадків за останній тиждень до числа за попередній тиждень

Рис.27. Захворюваність у регіонах (відносні значення)

Рис.28. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)

Рис.29. Частка позитивних зразків у регіонах

Рис.30. Обсяги тестування у регіонах

Рис.31. Обсяги госпіталізацій (за даними ЦГЗ) у регіонах (відносні значення)

5. Аналіз затримок оприлюднення даних

Рис.32. Кількість нових зареєстрованих випадків за день із даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів

Рис.32 демонструє зміну кількості нових інфікованих, нових одужалих і нових летальних випадків за день згідно зі щоденними звітами МОЗ України для України загалом, що показані на момент публікації інформації (лівий графік), та ці ж дані, зведені до дат настання події (правий графік). Рис.32 (правий графік) демонструє нові випадки, показані на дати проведеного тестування, нові одужання, показані на дати одужання/виписки, та нові летальні випадки, показані на дату настання смерті. Дані на дату настання події є коректнішими і не мають нерегулярних стрибків, пов’язаних із затримками внесення даних до реєстру. Але дані на момент події змінюються ретроспективно, через це значення на кінцях інтервалу зазнаватимуть змін у майбутньому.

Рис.33. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів

Офіційні оприлюднені статистичні дані можна почасти пояснити на основі аналізу затримок оприлюднення інформації. Відомо, що щодня оголошувані нові випадки інфікування, нові смерті й нові одужання насправді не всі настають у попередній день. В окремих випадках можуть траплятися значні затримки між датою фактичного настання події (тестування, виписки, госпіталізації, смерті) і датою внесення цієї інформації до бази та її оприлюднення.

Хорошим індикатором реальної кількості нових виявлень на момент тестування може слугувати кількість ПЛР-тестів із позитивним результатом. Загальна кількість позитивних тестів стає відомою раніше, ніж інформацію про кожен випадок окремо буде внесено до реєстру. Графік на рис.34 показує співвідношення між кількістю позитивних тестів і кількістю нових виявлень на дату тестування.

Рис.34. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування із кількістю позитивних тестів

Кількість позитивних ПЛР-тестів непогано демонструє чіткий максимум, пройдений близько 29–30 жовтня 2021 року (рис.34) синя крива. Порівняння із графіком нових зареєстрованих випадків свідчить, що під час пікових значень кількості нових захворювань нові випадки реєструвались із затримкою. Це призвело до згладжування піку за новими випадками (рис.34, червона крива).

Рис.35. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів для м. Київ

Хоча загалом в Україні кількість позитивних ПЛР-тестів і нових виявлень добре узгоджується, але в Києві ситуація різниться. Рис.35 показує динаміку позитивних тестів і нових виявлень у Києві. Останнім часом кількість позитивних ПЛР-тестів значно перевищує кількість офіційних виявлень, що свідчить про великий відсоток тестів у приватних лабораторіях і/або значну частину тестувань не за місцем проживання. Позитивних тестів у Києві зараз роблять майже вдвічі більше, ніж офіційно виявляється випадків захворювання. Така ситуація спостерігалась і під час попередніх хвиль (рис.35).

Рис.36. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події

Середні затримки почали незначно, але стабільно зростати з середини жовтня, але все одно лишаються кращими, ніж під час пікового періоду попередніх хвиль. Це свідчить про те, що ведення статистики поліпшилося, порівняно з минулим роком (рис.36). Структуру затримки в оприлюдненні нових випадків хвороби та нових летальних випадків показано на рис.37–40. У Києві ситуація із затримками результатів тестування залишається значно гіршою, ніж у середньому у країні (рис.39).

Рис.37. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

Рис.38. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

Рис.39. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків у Києві. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

Рис.40. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків у Києві. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

6. Прогноз розвитку епідемії в Україні з використанням статистичної моделі часових рядів Facebook Prophet

За допомогою методів статистичного аналізу та моделі часових рядів Facebook Prophet було досліджено динаміку щоденної кількості нових хворих для виявлення закономірностей поширення епідемії, для дослідження впливу свят і псевдосвят (аномальних дат на кшталт державних свят, теплих днів без опадів тощо), впливу тижневої та інших видів сезонної мінливості і виявлення їхнього характеру.

Рис.41. Дані спостережень приросту кількості нових хворих в Україні (чорні крапки) та 2 тижні прогнозу і попередні прогнози за моделями, побудованими з використанням Facebook Prophet (06.07.2020 р. – 23.11.2021 р.)

Рис.42. Останні 10 тижнів спостережень кількості нових хворих в Україні (чорні крапки) та 2 тижні прогнозу і попередні прогнози за моделями, побудованими з використанням Facebook Prophet (06.09.2021 р. – 23.11.2021 р.)

Таблиця 2. Прогноз кількості нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 в Україні за моделлю з урахуванням впливу аномальних дат

Рис.43. Довгостроковий (на 2 місяці) прогноз кількості нових хворих в Україні з використанням Facebook Prophet (06.09.2021 р. – 10.01.2022 р.) на основі гіпотези про 3-місячну тривалість «дельта-хвилі» (чорні крапки – дані спостережень)

Рис.44. Довгостроковий (на 3 місяці) прогноз кількості нових хворих в Україні з використанням Facebook Prophet (06.09.2021 р. – 10.02.2022 р.) на основі гіпотези про 4-місячну тривалість «дельта-хвилі» (чорні крапки – дані спостережень)

Аналіз результатів моделювання приросту кількості нових підтверджених випадків захворювань показав таке:

• наростання поточної хвилі в Україні суттєво уповільнилось, окреслився вихід на пік, і навіть є ймовірність спаду значень найближчим часом, хоча такий прогноз слід робити обережно, оскільки аналіз тенденцій у сусідніх з Україною країнах Європи показує, що скрізь (крім Молдови та Румунії) намітилося зростання кількості нових хворих;
• аналіз динаміки летальних випадків, здійснений в інших розділах, показує, що ймовірнішим є песимістичний сценарій про дещо уповільнений спад хвилі в майбутньому, хоча для точніших тверджень поки замало даних;
• нестабільність динаміки зміни кількості нових хворих, яка спостерігається в Україні протягом осені, та збільшення амплітуди тижневих коливань (максимальні значення останнім часом зростали, а мінімальні – зменшувались) останнім часом, на жаль, не дають упевненості у зроблених прогнозах, тому рекомендується використовувати їх обережно.

Обчислення за допомогою моделі Facebook Prophet і аналіз отриманих результатів виконали завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій (САІТ) Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) доктор технічних наук, професор В.Б. Мокін і аспірант кафедри САІТ ВНТУ А.В. Лосенко.

7. Порівняння з прогнозом від 26.10.2021 року (https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8334)

Рис.45. Порівняння прогнозу від 12.10.2021 р. зі статистичними даними

Із рис.45 видно, що кількість нових виявлень виявилась дещо меншою від середніх очікувань. Цьому також сприяла перевантаженість системи реєстрації випадків, що призвело до затримок у реєстрації випадків та зменшенню максимальної кількості виявлень.

8. Прогноз розвитку епідемії в Україні з використанням компартментної моделі

У таблиці 3 наведено середні результати прогнозів для областей України на період до 16 та 23 листопада 2021 року. Прогнози не враховують впливу зміни кількості тестувань, кількості підозр і зміни карантинних обмежень. При обчисленнях вважалося, що репродуктивне число та коефіцієнт летальності залишаються сталими впродовж прогностичного періоду. Репродуктивне число й коефіцієнт летальності обчислювалися з алгоритму калібрування математичної моделі, а для прогнозного сценарію використовувалися середні значення за останній тиждень.

Для врахування можливої зміни кількості контактів у часі було додатково розглянуто два сценарії для кожної області: з поступовим збільшенням рівня контактності на 25% та зменшенням на 25%. Зміна відбувалася поступово протягом тижня. У таблиці 3 наведено прогнозні середні рівні виявлення нових інфікованих на день і діапазон їхніх значень на 16 та 23 листопада 2021 року. Наведено також оцінку середнього за тиждень значення репродуктивного числа для кожного регіону, що використовувалося для обчислення прогнозу.

Таблиця 3. Прогнозні значення нових інфікованих за день для регіонів України на 16.11.2021 р. і на 23.11.2021 р. та поточна оцінка репродуктивного числа

Згідно із розглянутими сценаріями, регіонами з найбільшою очікуваною кількістю інфікованих є Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська, Хмельницька області та м. Київ.

Для України загалом отримаємо такі прогнозні числові показники:
Репродуктивне число – 1.01 (середнє за останній тиждень, має тенденцію до зменшення)
Середня кількість нових інфекцій за день на 16.11.21: [16883-24447] при середньому значенні 20989.
Середня кількість нових летальних випадків за день на 16.11.21: [689-767] при середньому значенні 728.
Середня кількість нових інфекцій за день на 23.11.21: [10984-31900] при середньому значенні 19529.
Середня кількість нових летальних випадків за день на 23.11.21: [656-834] при середньому значенні 715.

Таблиця 4. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України

Рис.46. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U

На рис.46 показано зміну в часі репродуктивного числа для України загалом, отриману в результаті калібрування математичної моделі на статистичних даних. Відтінками позначено оцінки репродуктивного числа для різних областей. На цей момент середньотижневе значення склало 1.01, і тренд на його зниження триває.

Таблиця 5. Прогнозні значення кількості нових випадків за результатами обчислень статистичною моделлю Prophet і компартментною моделлю SEIR-U

Таблиця 5 демонструє середні прогнозні значення нових виявлень статистичної та компартментної моделей на період до 23 листопада 2021 року.

Рис.47. Прогнозні значення кількості нових випадків для України з урахуванням тижневої мінливості. Крапками позначено дані спостережень станом на 9.11.2021 р., лінією – модельні обчислення для періоду калібрування (25.03–9.11.2021 р.) та для прогнозного періоду

Висновки

1. В останні два тижні, найімовірніше, було пройдено пік за кількістю нових захворювань. Про це свідчить динаміка кількості позитивних ПЛР-тестів, що демонструє зниження на 15% за останні 10 днів. Збільшення затримок у реєстрації нових випадків призвело до згладжування форми піку нових виявлень (рис.34), але очікується початок зниження вже протягом одного тижня. При цьому пікові смертність і зайнятість лікарень іще не пройдено, зростання смертності очікується ще близько одного тижня. 

2. Середня кількість нових виявлень в Україні збільшилася до 21685 осіб на день, середня кількість летальних випадків становить 666 смертей на день у середньому за останній тиждень. Згідно з прогнозними обчисленнями (в яких закладено поточну тенденцію до зменшення нових виявлень), середня кількість нових випадків дорівнюватиме 20989 (SEIR_U), 22482 (Prophet) протягом тижня 10–16 листопада 2021 року та 19529 (SEIR_U), 21809 (Prophet) – протягом тижня 17–23 листопада 2021 року. Докладніше прогноз представлено у таблицях 2–5 і на рис.46–47.

3. Кількість позитивних ПЛР-тестів у Києві вдвічі перевищує кількість нових виявлень (рис.35), динаміка обох показників свідчить про наближення до пікового періоду. Затримки реєстрації виявлень у Києві зростають від початку листопада (рис.39).

4. Попередній аналіз надлишкової смертності показав, що наприкінці жовтня надлишкова смертність в Україні вдвічі перевищувала зареєстровану смертність від COVID-19. 

5. Спостережувана летальність лишилася близькою до 3%, проте летальність за госпіталізаціями оновила максимуми, досягши 20%.

6. Розрахунковий рівень ефективності використаних в Україні вакцин проти госпіталізацій становить 87% при повній вакцинації та 67% при вакцинації однією дозою дводозної вакцини.