Перегляд повідомлення

Програма конференції

Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності.

Старші дослідниці Інституту економіки та сільського розвитку Литовського центру суспільних наук кандидатки наук Жівілє Гедмінайте-Раудонє (Zivile Gedminaite-Raudone), та Ріта Ланкаускієне (Rita Lankauskien) представили литовський досвід впровадження інноваційної моделі сільської політики. У доповіді «Innovative stakeholder-driven model for shaping rural policy: the experience of Lithuania» («Інноваційна модель за участю зацікавлених суб’єктів для формування сільської політики: досвід Литви») вони розкрили проблеми сільського розвитку країни й окреслили його виклики та можливості на довгострокову перспективу.

Фрагмент виступу Жівілє Гедмінайте-Раудонє та Ріти Ланкаускієне (Інститут економіки та сільського розвитку Литовського центру суспільних наук)

Старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий зосередився у своєму виступі на можливостях для місцевого сільського розвитку, що з’явились у територіальних громад унаслідок передавання органам місцевого самоврядування додаткових повноважень і ресурсів від держави. Він відзначив наявність значного економічного потенціалу для забезпечення інклюзивного місцевого розвитку й акцентував на проблемах його реалізації, пов’язаних як із недосконалістю державної політики, так і з недостатнім використанням на рівні територіальних громад довгострокового стратегічного планування у використанні місцевих ресурсів.

Слайди презентації до виступу кандидата економічних наук Віктора Ярового (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Завідувачка відділу економіки села Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (ПАН) професорка Моніка Станни (Monika Stanny) і науковий співробітник цього відділу магістр Лукаш Коморовскі (Łukasz Komorowski) представили доповідь «Rural Development Monitoring – a tool for analysing socio-economic changes in Poland» («Моніторинг розвитку сільської місцевості як інструмент аналізу соціально-економічних змін у Польщі»).

Слайд презентації до доповіді професорки Моніки Станни й магістра Лукаша Коморовскі (Інститут розвитку села та сільського господарства ПАН)

Головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Ігор Прокопа і науковий співробітник цього відділу кандидат економічних наук Олексій Фраєр у своїй доповіді «Доступ до сільських товарів і послуг в Україні: емпіричні оцінки і рекомендації» розкрили основні відмінності у доступності найважливіших суспільних благ, зокрема медичних і освітніх послуг, для жителів села та міста. Науковці відзначили, що у сільській місцевості, на противагу міським поселенням, значно (у рази!) вищі частки домогосподарств, члени яких за потреби не мають можливості відвідати лікаря потрібного профілю, отримати лікувальні процедури чи лікування у стаціонарі; результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл істотно нижчі, ніж випускників міських шкіл, що є наслідком нерівності у доступі до якісних освітніх послуг за всіма умовами – просторовою доступністю, рівнем навчання, можливістю користуватися допомогою репетиторів, впливом оточення тощо.

Як наголосили доповідачі, позитивні зміни у доступі різних груп сільського населення (за місцем проживання, рівнем доходів тощо) до суспільних благ і послуг залежатимуть від того, наскільки ефективно перебудовуватимуться система місцевого самоврядування й організації обслуговування населення на місцях.

Фрагмент виступу доктора економічних наук, професора Ігоря Прокопи та кандидата економічних наук Олексія Фраєра (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Наукова співробітниця Національного інституту економічних досліджень (Молдова) кандидатка Евґенія Лукашенко (Eugenia Lucasenco)представила доповідь «Recent trends in the development of rural areas of the Republic of Moldova» («Останні тенденції розвитку сільської місцевості Республіки Молдова»).

Слайди презентації до доповіді докторки Евґенії Лукашенко (Національний інститут економічних досліджень, Молдова)

Старша наукова співробітниця відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Оксана Риковська представила результати досліджень із теми «Corruption risks and mitigation measures in land relations in Ukraine» («Корупційні ризики та заходи пом’якшення наслідків у земельних відносинах в Україні»), окресливши корупційні ризики у сфері земельних відносин із погляду їхнього впливу на права людей, життєзабезпечення яких залежить від землекористування. Науковиця зазначила, що фінансові активи великих агровиробників і недоброчесність посадових осіб звужують можливості селян отримувати гідний дохід, забезпечувати себе продовольством та ефективно використовувати земельні активи, що їм належать. Серед основних джерел виникнення ризиків вона назвала такі: недосконалість нормативно-правового регулювання; відсутність точних відомостей про земельні ділянки державної та комунальної власності, а також про укладені договори; відсутність повних відомостей про землі у Державному земельному кадастрі; дискреційні повноваження Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру); відсутність ефективного механізму реагування на порушення; індивідуальна недоброчесність посадових осіб. Кандидат економічних наук Оксана Риковська зауважила, що визначення ризиків є першим кроком до вибудовування системи антикорупційних дій у сфері земельних відносин задля запобігання формуванню корупційних схем.

Ґрунтуючись на результатах досліджень закордонних науковців, доповідачка зазначила, що непрямими, але доведеними свідченнями поширення корупції у сфері земельних відносин стали: і) кількість великих земельних угод та обсяги сільськогосподарських угідь, сконцентрованих в обмеженої кількості користувачів; іі) превалювання інвестиційних потоків із офшорних зон; ііі) монополія на виконання повноважень у сфері земельних відносин. Статистично доведено існування зв’язку між концентрацією земель (зважаючи на укладені угоди про придбання / користування сотнями тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення) та рівнем корупції. Результати аналізу понад 50-ти країн свідчать, що, по-перше, у країнах, які за індексом сприйняття корупції перебувають у першій половині рейтингу, великих земельних угод не зафіксовано; по-друге, у країнах, населення яких ставиться до корупції як до об’єктивної реальності та сприймає її як ментальну особливість, великими угодами охоплено значні обсяги земель сільськогосподарського призначення. Наявність корупційних схем відкриває для тіньового бізнесу та недоброчесних інвесторів можливості захоплювати землі, монополізувати владу й порушувати права тих, хто не може протистояти потужному загарбанню земель.

Слайд презентації до виступу кандидата економічних наук Оксани Риковської (Інститут економіки та прогнозування НАН України)

Старша дослідниця Інституту економіки сільського господарства Румунської академії наук кандидатка Моніка Тудор (Monica Tudor) виголосила доповідь «Rural development and inclusive growth in Romania» («Сільський розвиток та інклюзивне зростання в Румунії»).

Слайд презентації до доповіді докторки Моніки Тудор (Національний інститут економічних досліджень Румунської академії наук)

Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення.

Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал.

Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України