Перегляд повідомлення

11 листопада 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Під час засідання було заслухано дві наукові доповіді.

Із теми «Розроблення інноваційних наноматеріалів для біомедичного застосування» виступила завідувач відділу наноструктурних матеріалів імені Ю.В.Малюкіна Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України член-кореспондент НАН України Світлана Єфімова.

Вона зазначила, що наукові дослідження та розробки Інституту сцинтиляційних матеріалів зі створення наноматеріалів відповідають новітньому підходу до розроблення сучасних лікарських засобів – тераностиці, який базується на комбінуванні у терапевтичній композиції одночасно терапевтичного (лікарського) і діагностичного агентів. Наночастинки на основі оксидів рідкісноземельних елементів мають великий потенціал для використання в тераностиці. Насамперед вони можуть застосовуватись як «наноплатформи» для контрольованої доставки лікарського компонента в клітину або пухлину. Люмінесцентні властивості цих наночастинок дозволяють використовувати їх  як діагностичний агент, а високий магнітний момент рідкісноземельних іонів робить їх ефективними контрастними агентами для магнітно-резонансної томографії. І головне, відкриті антиоксидантні властивості наночастинок оксидів рідкісноземельних елементів, а також здатність генерувати активні форми кисню є підґрунтям для їх застосування як терапевтичного агента. Важливою є також продемонстрована можливість застосування сцинтиляційних нанокристалів у такому новітньому підході лікування онкозахворювать, як рентгеноіндукована фотодинамічна терапія. Застосування сцинтиляційних наночастинок має перспективи для лікування пухлин, що глибоко розташовані, а за рахунок комбінування фотодинамічної та радіотерапії очікується суттєве підвищення ефективності лікування.

Доповідачка розповіла, що науковці Інституту сцинтиляційних матеріалів активно співпрацюють з провідними науковими установами України біомедичного профілю, завдяки чому постійно проводиться тестування наноматеріалів та встановлюються нетривіальні ефекти: протипухлинна дія неорганічних наночастинок та їхніх комплексів з органічними молекулами; радіопротекторна та ранозагоювальна дія; позитивний вплив на репродуктивну систему та організм загалом. Дуже важливою, з практичного погляду, є також співпраця інституту з провідною вітчизняною фармацевтичною компанією АТ «Фармак».

В обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Анатолій Гольцев, Микола Співак, Володимир Семиноженко та головний науковий консультант АТ «Фармак» Віктор Марґітич.

Далі було заслухано доповідь завідувача відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України члена-кореспондента HAH України Валерія Філоненка «КоАлювання як новий механізм захисту організму від оксидативного стресу».

Він зазначив, що в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України започатковано новий напрям досліджень зі з’ясування механізму біосинтезу Коензиму А (КоА), який є ключовим гравцем множинних біохімічних реакцій в клітині, та розкриття його нових функцій. Ці дослідження здійснюються у тісній співпраці з лабораторією професора Лондонського університетського коледжу Івана Гута. 

Співробітники Інституту вперше в світі ідентифікували ензим КоА-синтазу, що відповідає за два останні етапи його біосинтезу. Крім того, клонування гена дало змогу встановити біфункціональність цього ензиму. Завдяки отриманим результатам науковці остаточно визначили всі ензими, залучені до біосинтезу КоА, встановили, що вони функціонують у складі мультиферментного комплексу, та з’ясували особливості його регуляції. 

Для дослідження загальної розповсюдженості феномена КоАлювання в клітині вчені розробили унікальний підхід для масспектрального аналізу, завдяки якому встановили, що КоАлювання є загальним явищем як для клітин прокаріот (бактерій), так і еукаріот (ссавців), адже виявили понад 2 тисячі білків, що зазнають такої модифікації за стресових умов. На прикладі вивчення ряду ензимів вони встановили, що КоАлювання є дійсно широко розповсюдженим і універсальним механізмом антиоксидантного захисту, а сам КоА – потужним антиоксидантом. 

Доповідач також зазначив, що надзвичайно важливим й перспективним є вивчення ролі КоАлювання в патогенезі нейродегенеративних захворювань  для розроблення сучасних підходів до їх лікування та профілактики. Адже дослідження КоАлювання білків у зразках головного мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера та Паркінсона засвідчили, що один з ключових білків (tau), залучених до формування патологічних агрегатів у нейронах, є активно КоАльованим. 

Таким чином, вченим Інституту вдалося ідентифікувати новий тип післятрансляційної модифікації білків КоАлювання і встановити, що це є універсальним механізмом захисту ензимів та організму загалом від оксидативного стресу, який є складовим чинником у розвитку багатьох захворювань людини.

В обговоренні доповіді взяли участь професор Лондонського університетського коледжу Іван Гут, академіки НАН України Сергій Комісаренко та Михайло Тукало.

Насамкінець було розглянуто низку кадрових і поточних питань.