Перегляд повідомлення

24 листопада 2021 року інтернет-видання «Дзеркало тижня. Україна» опублікувало статтю старшого наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Наталії Назукової «Яких професій не вистачає Україні, і що з цим робити», присвячену проблемам і напрямам розвитку вітчизняної професійної освіти.

Джерело: economictimes.indiatimes.com

«Диспропорції на ринку праці – давня проблема України. Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості – інших, – констатує авторка і, спираючись на світовий досвід, пропонує: – Для вирішення проблеми невідповідності кількості підготовлених фахівців з певних спеціальностей реальній потребі в них необхідно будувати прогнози потреб ринку праці: довго- та середньострокові. Більшість розвинених країн такі прогнози мають. <…> В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. <…> …реалізована на регіональному рівні практико-орієнтована підготовка кадрів не може вирішити проблему кваліфікаційного розриву (skills mismatch), для цього потрібно, за прикладом розвинених країн, розробляти довгостроковий прогноз потреби у фахівцях, із залученням до роботи всіх зацікавлених сторін».

Кандидат економічних наук Наталія Назукова виокремлює два важливі аспекти цієї проблеми, над якими в Україні варто ретельно попрацювати. Перший стосується фінансування освіти, котре, на думку вченої, потрібно збільшувати вже зараз і спрямовувати передусім на організацію заходів з інтегрування онлайн-навчання у професійну освіту, підвищення рівня цифрової освіченості учасників освітнього процесу та підтримку роботодавців – учасників дуальної професійної освіти.

Другий аспект – гнучкість в організації системи професійного навчання. «…надзвичайно актуальною для вітчизняної професійної освіти стає реформа старших класів школи, надання розширених можливостей для вибору предметів, програм та напрямів профільної або професійної підготовки на другому етапі середньої освіти. Тим часом багато питань до організації нової шкільної мережі, нового змісту освіти, управління і фінансування закладів як профільної, так і професійної освіти залишаються невирішеними. Проте, якщо зміни неминучі, вчасно почавши працювати над їх ефективною реалізацією, ми уникнемо ризиків і помилок у майбутньому. Тому починати потрібно якнайшвидше», – впевнена дослідниця.