Перегляд повідомлення

Найбільшими європейськими археологічними культурами доби енеоліту (IV – початку III тис. до н. е.) були трипільська культура та культура лійчастого посуду (або ж культура лійчастих кубків), які разом охоплювали велику частину Європи: від берегів Північного моря на заході до Чорного моря на сході. Різні за своїм походженням, ці культури демонструють відмінні стилі матеріальної та духовної культури, які вже кілька століть поспіль вражають дослідників своєю неповторністю.

Культура лійчастого посуду і культура Трипілля на мапі Європи

Зустріч цих енеолітичних «цивілізацій» відбулася приблизно 3700-3600 рр. до н. е. на території сучасних західних областей України – у географічних районах верхів’їв Дністра, Західного Бугу та Горині.

Локалізація поселень культури лійчастого посуду і трипільської культури у Винниках (Львівська область): 1 – гора Лисівка, Шипшина і Жупан, вигляд зі сходу; 2 – вигляд на гору Лисівка з півночі

Найінтенсивніше вони контактували у прикордонній зоні, на відстані приблизно 100–150 км. Це спілкування було мирним. Дві культури користувалися спільними родовищами кременю, обмінювалися досвідом господарювання, предметами прядіння й ткацтва, мідними виробами. Значна кількість «імпортної» кераміки у середовищі обох культур може свідчити про обмін не лише матеріальними предметами, а й окремими їхніми представниками. Так у культурі лійчастих кубків з’явилися не притаманні її основному ареалові орнаментований посуд на зразок трипільського, опуклобокі амфори, накривки для начиння та технологія виготовлення цих предметів.

«Імпорти» на карті поширення культури лійчастого посуду та трипільської культури: 1 – Броночіци, 2 – Камінь Лукавський, 3 – Ясеніца Суфшинська, 4 – Янковіци, 5 – Павлосьов, 6 – Сколошов, 7 – Грудек, 8 – Зимне, 9 – Лежниця, 10 – Ромош, 11 – Старий Добротвір, 12 – Вишнівка, 13 – Голишів, 14 – Накваша, 15 – Підгірці, 16 – Словіта, 17 – Костенів, 18 – Глиняни, 19 – Винники-Жупан, 20 – Винники-Лисівка, 21 – Рудники, 22 – Львів-Високий Замок, 23 – Малі Грибовичі, 24 – Тадані, 25 – Которини, 26 – Більшівці, 27 – Галич, 28 – Білий Потік, 29 – Звенячин, 30 – Жванець, 31 – Парцова, 32 – Бринзени, 33 – Костешти, 34 – Лози, 35 – Нараїв, 36 – Листвин, 37 – Костянець, 38 – Ярославичі, 39 – Стеблівка, 40 – Карпилівка, 41 – Старий Мильськ, 42 – Новий Двір, 43 – Диків, 44 – Пересопниця, 45-59 – скупчення в районі Острога: 45-47 – Острог, 48 – Могиляни, 49 – Межиріч, 50 – Розваж, 51 – Вельбівне, 52-54 – Хорів, 55 – Новомалин, 56 – Бродів, 57 – Кургани, 58 – Лючин, 59 – Прикордонне, 60 – Коржівка, 61 – Нова Чортория, 62 – Троянів. Квадратом позначено поселення й окремі знахідки трипільської культурі на території культури лійчастого посуду

Найбільшим був взаємовплив у духовній сфері, в якій культури абсолютно різнилися. За основу культури лійчастого посуду правила мегалітична ідея з величними поховальними комплексами, а у трипільській культурі особливо розвинутими були культи родючості, виражені у багатогранній символічній орнаментиці, зооморфній й антропоморфній пластиці. Представники культури лійчастих кубків запозичили окремі з цих елементів: у них з’явилися посудини з ручками у вигляді неймовірно реалістичних баранячих голівок, прикрашених складним символічним орнаментом, заповненим білою пастою, що надавало цим виробам релігійно-магічного змісту.

Знахідки ручок-баранчиків на карті поширення культури лійчастого посуду (КЛП) у сусідстві з баденською (БК) та трипільською культурами (ТК): 1 – Краків-Нова Гута-Могила 62, 2 – Стричовіци, 3 – Цмелюв, 4 – Ксєнжніца Яра, 5 – Завіхосць, 6 – Пяскі Вєлькі, 7 – Налєчув Колонія, 8 – Клементовіци, 9 – Грудек, 10 – Павлосьов, 11 – Оселя, 12 – Зимне, 13 – Малі Грибовичі, 14 – Которини

Посуд і фрагменти ручок-баранчиків: 1 – Налєчув Колонія (Gurba, 1969, ryc. 16: a), 2 – Пяскі Вєлькі (Dobrzyński, 2011, s. 72, ryc. 9: 4), 3 – Краків-Нова Гута-Могила 62 (Kaczanowska. 1976, ryc. 4: а), 4 – Которини ІІІ (Hawinskyj, Pasterkiewicz, Rybicka, 2014, tabl. XXXVIII: 1), 5 – Малі Грибовичі (Гавінський, 2009, рис. 11: 1), 6 – Оселя 15 (Чопек, Трибала-Завісляк, Войцещук, 2018, рис. 35: 1), 7 – Тадані

Зооморфні ручки-баранчики культури лійчастого посуду із Зимного (Волинь)

Трипілля натомість запозичувало у лійчастих кубків ритуали, пов’язані з модельками глиняних сокирок і культом води. Особливо виражені ці культи у пізньотрипільських спільнотах Волині в околі сучасного міста Острог. Саме там сконцентровані поселення з найбільшою кількістю «імпортів» культури лійчастого посуду та синкретичною керамікою. Найяскравіше про ці впливи свідчать специфічні орнаментовані кубки на зразок «лійчастих», із символічними мотивами води й дощу.

Зимне. Сокирки з грибоподібним обухом (1-3, за: Пелещишин 1990, рис. 10: 17; 2004, рис. 63: 1, 20, тонування автора)

Модельки сокирок із Которин (Львівщина)

Глиняні сокирки з трипільських поселень: 1-6 – Голишів (Позіховський, Охріменко, 2005, рис. 9: 16, 16а; 19), 7 – Лози (Пелещишин, 1973, рис. 4: 15), 8 – околиці Умані (Бурдо, 2004, с. 346), 9-12 – Троянів (Videiko, 2000, fig. 17: 1–4; Бурдо, 2004, с. 346), 14 – Листвин-Гострий Горб (Пелещишин, 1998в, рис. 36: 11), 15 – Нова Чортория (Захарук, 1959, рис. 6), 16 – Хорів IV (Пелещишин, 1998, рис. 10: 5), 17 – Новомалин-Подобанка, 18 – Кургани-Дубова (Rybicka, 2016, ryc. 13: 1; 15: 7; з тонуванням автора №1-7, 10, 11, 13-16, 18, 19), 19 – Лючин (Позіховський, 1998, рис. 3: 6)

Посудини з орнаментом у вигляді символів води, виявлені в похованнях: 1, 2 – Люблін-Славінек (Jastrzębski S., Ślusarska, 1982, ryc. 6: а, с), 3 – Колонія Хрущов (Gurba, 1954, ryc. 18 з тонуванням автора), 5 – Загай Страдовський (Gromicki, 1961, ryc. 2: е) та з поселення: 5 – Янкі (Taras, 1996, s. 191, ryc. 1)

Вельбівне (Рівненщина). Черпаки із синкретичними ознаками (за: Pasterkiewicz, Pozikhovski, Rybicka…, 2013, ryc. 14: 1; 15: 1–5)

Бродів (Рівненщина). Орнаментовані черпаки (за: Pasterkiewicz, Pozikhovski, Rybicka…, 2013, ryc. 16)

Така зміна духовних орієнтирів не була випадковою, адже в останній третині ІV тис. до н. е. поступово змінився клімат. Велика територія поширення, відірваність від центру і чимало інших чинників зумовили кризи у спільнотах. Саме в такі моменти люди шукають нових духовних цінностей, зокрема запозичуючи їх у сусідів.

Інші групи трипільського населення мали стійкіші традиції. Наприклад, на поселеннях басейну Дністра фіксуються лише прямі імпорти культури лійчастих кубків у вигляді класичних лійчастих горщиків і амфор, які мають яскраві аналогії далеко на Заході – на теренах верхньої та середньої течії Вісли. Такі предмети сприймалися радше як екзотичні в обох культурах цього регіону.

Фрагменти жіночих фігурок із поселення культури лійчастого посуду Тадані на Львівщині (за, Пелещишин, 1978, рис. 29)

Наведені факти, здавалось би, свідчать про цілком добросусідські відносини між зазначеними культурами, проте розкопані кілька місяців тому оборонні фортифікації на пограничному поселенні культури лійчастого посуду на горі Лисівка у Винниках відкривають перспективи для дискусій і майбутніх досліджень.

Розкоп з оборонними конструкціями поселення культури лійчастого посуду на горі Лисівка у Винниках

Сліди житлових споруд культури лійчастого посуду: 1 – спалена хата з Винників-Лисівки, 2 – рештки наземної стовпової конструкції у Которинах

За підсумками проєкту «Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних цивілізацій Сходу та Заходу» вже підготовлено однойменну монографію. Виявлені під час археологічних розкопок артефакти експонуються у державних музеях і на публічних фотовиставках. Результати досліджень стануть у пригоді при вивченні та написанні історії України й рідного краю, а також для прокладання туристичних маршрутів.

Обкладинка монографії

*     *     *

Проєкт виконували:

- науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Андрій Гавінський (керівник);
- молодший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Яна Яковишина.

Кандидат історичних наук Андрій Гавінський на розкопі

Кандидат історичних наук Яна Яковишина у господарській ямі культури лійчастого посуду

Виконавці проєкту на розкопі з оборонними конструкціями поселення культури лійчастого посуду на горі Лисівка у Винниках

За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України