Перегляд повідомлення

Учасники українсько-африканської онлайн-зустрічі

Модераторка конференції, завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко ознайомила учасників зібрання з профілем Інституту та провідними напрямами його досліджень.

Директорка AWAN Afrika доктор Беатрис Гакуба розповіла, що учасниками організації є окремі компанії, які працюють у сфері агробізнесу, – виробники, переробники, постачальники сировини, компанії, що займаються експортом по всьому Африканському континенту та світу. Вони підключені до E-Hub, який містить повну інформацію про ланцюги створення вартості та ланцюги постачань у сільському господарстві. Допомогу для свого бізнесу від AWAN Afrika можуть отримати не тільки жінки, а й молоді люди (до 30-ти років і незалежно від статі), які займаються агровиробництвом.

У своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») пані Беатрис Гакуба порушила питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та доступу до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, аби вони за потреби могли перепрофілювати своє виробництво та пережити періоди зниження попиту. Проблеми диверсифікації ланцюгів постачань і залучення нових працівників/постачальників у межах мережі вирішуються швидко та з дотриманням етичних норм, проблеми виконання зобов’язань перед постачальниками і працівниками – завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо працівників фабрик і ферм, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika допомагає боротися з негативним впливом наслідків пандемії COVID-19 на жінок-працівниць, насамперед із безробіттям.

Нині організацію непокоять порушення прав людини (включно з сучасним рабством), які можуть виникати через збільшення витрат на підприємницьку діяльність, підвищену вразливість бідних домогосподарств та обмежений нагляд за найманням персоналу й умовами роботи найманих працівників на малих агропідприємствах. Трудові мігранти, які в Африці працюють на підприємствах, залежних від певного ланцюга постачань, мають обмежені можливості захисту в країнах свого перебування.

На завершення свого виступу доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики та позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоби відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесові та неформально зайнятим потрібні ґранти. Нині, коли запроваджені урядами африканських країн протиепідемічні заходи було пом’якшено, агропідприємиці зіткнулися з відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.

Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України і країн Африки, та їхній вплив на сільське господарство, а також представила тематику роботи очолюваного нею відділу й основні напрями досліджень.

Головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий розповів про впровадження наукових здобутків відділу, співпрацю у цьому напрямі з міжнародними неурядовими та громадськими організаціями, про формування неформальної системи передачі знань в Україні на основі об’єднання зусиль академічної спільноти й неурядових селянсько-фермерських організацій та їхню роль в ухваленні декларації ООН «Про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості».

Науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Олексій Фраєр презентував наукові результати відділу в частині дослідження земельної реформи в Україні, висвітливши тенденції розвитку різних підходів до земельних перетворень (від егалітарної земельної реформи до вільного ринку земель), і на прикладі Китайської Народної Республіки та країн глобального півдня й України навів деякі факти, що свідчать про успіхи і провали у реалізації цих підходів.

Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками,  як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє. Коли йдеться про економічний потенціал Африканського континенту, зазвичай згадують передусім великий спектр його природних копалин і різноманітних сировинних ресурсів. Але найбільшим багатством Африки є людський капітал, оскільки економіку створюють люди. За прогнозами Світового банку і Міжнародного валютного фонду, у ХХІ столітті Африка буде найдинамічнішим регіоном світу, від якого істотно залежатиме характер і темпи економічного зростання у розвинених державах, їх забезпеченість сировиною, енергетичними ресурсами та людським капіталом.

Примітно, що цивілізована конкуренція між провідними країнами світу за представленість в Африці цілком природна і, до певної міри, навіть бажана для африканських країн, оскільки дозволяє їм обирати кращі та прийнятніші умови співпраці. Тому країни Африки переважно не бажають ставати «проамериканськими», «прокитайськими» чи «проросійськими», а дедалі більше прагнуть бути проафриканськими і захищати свої національні інтереси. З іншого боку, традиційне балансування африканських країн між своїми закордонними партнерами уможливлює їхню більшу свободу дій і незаангажованість у складних перемовинах для досягнення найвигідніших умов при укладанні торговельних та інших угод про співпрацю.

Володимир Хоманець особливо наголосив на можливостях для багатосторонньої співпраці, що відкриваються з початком роботи Африканської континентальної зони вільної торгівлі. Власне, українські підприємці вже користуються деякими з цих можливостей, а ініційована вченими-економістами Академії зустріч просто створює додаткові шанси для обох сторін. Звісно, це стосується і співпраці в галузі агробізнесу. Україна має дуже хороші та відносно дешеві технології переробки сільськогосподарської продукції, що їх можуть використовувати африканські партнери.

Насамкінець пан посол зауважив, що українські дипломати обізнані про існування відділення організації AWAN Afrika в Тунісі, та радо пристав на пропозиції щодо майбутньої співпраці.

Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, посилаючись на свій досвід роботи економічним дипломатом у країнах Півдня Африки, підтвердив наявність багатьох точок дотику інтересів України та країн континенту. Науковець підкреслив, що співпраця з африканськими країнами має велике значення для України не тільки в межах двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує чимало можливостей для реалізації в Африці спільних українсько-європейських проєктів.

Питання створення так званої сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла пані Беатрис Гакуба, ретельно вивчають науковці сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України, і невдовзі результати цих досліджень отримають Національний банк України й інші державні органи. Поза сумнівом, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.

Простір для співпраці вимальовується і в аграрному секторі України та країн Африки (і не лише у вирощуванні, а й у переробці сільськогосподарських культур). Можливості такого співробітництва існують як на центральному рівні, так і, що важливо, на регіональних.

Професор Західноукраїнського національного університету (Тернопіль) доктор економічних наук Ігор Ліщинський розповів, що у дипломних роботах студентів із понад 20-ти африканських країн, які здобувають вищу освіту в цьому університеті, розробляються переважно питання україно-африканського співробітництва в різних галузях економіки. Значною мірою вони пов’язані з аграрним сектором, провідним в економіці Тернопільщини. Отже, виникають можливості для подальшої співпраці України та країн Африки не тільки у царині наукових досліджень, а й у реалізації конкретних підприємницьких проєктів.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України