18 травня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася інтерактивна лекція-презентація, приурочена до Всесвітнього дня вишиванки.
Як відомо, свято відзначається щороку у третій четвер травня. Цього року, у час героїчної боротьби українців проти російських загарбників, надзвичайно актуально звучить девіз свята: «Вишиванка – духовна броня українців. Україна – броня світу». Проведення цієї культурної акції дозволило вкотре засвідчити та продемонструвати світовій спільноті високу естетику української народної вишивки, її широку популярність і непідробну відданість наших сучасників цій народній традиції.
 Оздоблення жіночих сорочок середини ХХ ст. вишивкою. Воловецький район Закарпатської обл. З колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту |
Проведення онлайн-заходу було ініційовано членами Ради молодих учених та Ради випускників Інституту. Модераторами події були виконуюча обов’язки вченого секретаря Інституту кандидатка історичних наук Катерина Бех, а також голова Ради молодих учених установи, молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» Олександр Головко.
У науково-просвітницькому зібранні взяли участь знані фахівці із вивчення народного одягу та мистецтва вишивки, митці, громадські діячі, викладачі, здобувачі наукових ступенів та молоді дослідники з Вінниці, Дніпра, Львова, Харкова та Києва. Гостею заходу була дослідниця народної вишивки, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України, завідувач відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Тетяна Кара-Васильєва. Вона привітала учасників заходу та поділилася своїм багатим досвідом збирання та студіювання шедевральних взірців народної вишивки українців, цікавими рефлексіями і важливими акцентами щодо майбутніх досліджень народної вишивки на одязі.
 Слайд презентації з анотацією 10 тому «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» унікального джерельного корпусу «Етнографічний образ сучасної України» |
Атрактивною опцією та окрасою заходу була презентація тематичних видань Інституту народознавчих та мистецтвознавчих напрямів. Із ґрунтовним томом «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» унікального корпусу експедиційних матеріалів «Етнографічний образ сучасної України» присутніх ознайомили кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу «Український етнологічний у центр» Микола Бех та молодший науковий співробітник Олександр Головко, продемонструвавши унікальні та довершені зразки вишивок у якості текстового оформлення та ілюстративного блоку книги. Науковці-укладачі праці (Л. Пономар, М. Бех, О. Головко, Н. Литвинчук, М. Олійник) поділилися враженнями від роботи над комплектуванням тому, під час якої переймали досвід від авторитетних фахівців-етнологів, в атмосфері синергії здійснювали численні польові виїзди. Дослідники були приємно вражені унікальними відомостями від респондентів, представленими на сторінках видання, які залишаться інформативними джерелами для багатьох поколінь учених.
З електронним варіантом презентованого тому можна ознайомитися на
офіційному сайті ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.  Народний одяг на сторінках кольорової вклейки 10 тому «Традиційне повсякденне та обрядове вбрання» унікального джерельного корпусу «Етнографічний образ сучасної України» |
Із вітальним словом до учасників звернулася голова громадської організації «Всесвітній день вишиванки», співзасновниця та ідеолог свята кандидатка політичних наук Леся Воронюк із м. Чернівців. Наголосивши на актуальності гасла «Вишиванка − духовна броня українців», вона зазначила, що сьогодні вишита сорочка – це не тільки взірець народної краси, різноманіття та вишуканості, а й виразник політичної ідентичності українців та символ їх національної солідарності.
Підсумовуючи, громадська діячка наголосила, що активне вивчення та популяризація вишитого одягу є нагальним завданням для українського інтелектуального середовища, його способом боротьби за утвердження національних цінностей українства в часи захисту нашої держави від російської збройної агресії.
 Перед учасниками науково-просвітницької події виступає Леся Воронюк |
Далі слово взяла старша наукова співробітниця Музею видатних діячів української культури (м. Київ) Оксана Константинівська. Вона виступила із захопливою доповіддю «Олена Пчілка і перший альбом з української вишивки» та цікавою презентацією. Разом із дослідницею слухачі здійснили віртуальний екскурс до часів другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст., коли найкращі представники української інтелігенції (зокрема, й талановитий рід Косачів-Драгоманових) повертали інтерес до вивчення культурної спадщини, вводили моду на носіння вишитих сорочок задля маніфестації своєї національної приналежності, про що присутні мали змогу пересвідчитися, переглянувши унікальні світлини того часу.
 Гостя події Оксана Константинівська демонструє схеми народних вишивок, зафіксовані Оленою Пчілкою та опубліковані нею у книзі «Український народний орнамент» (1876 р.) |
У виступі «Вишиванка – іміджева опція українства» лінію тяглості носіння одягу з національними ознаками від традиції до сучасності продовжила наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України кандидатка історичних наук Марина Олійник. На прикладі постатей найвизначніших діячів культури (письменників, поетів, композиторів та драматургів) дослідниця розкрила етапи утвердження вишитого одягу як маркера української національної ідентичності, наголосила на історичних паралелях другої половини ХІХ ст. та радянської доби із нинішнім часом. Попри всі небезпеки воєнного лихоліття одяг із впізнаваними національними ознаками (навіть, якщо це принти на футболках) набуває ще більшої популярності серед українців як вияв приналежності до свого народу та рідної землі.
 Слайд із виступу-презентації дослідниці Марини Олійник |
На завершення заходу за темами заслуханих виступів-презентацій відбулося активне обговорення проблем учасниками. До заключного обміну думками долучився й представник Ради випускників ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Володимир Щибря, наголосивши на актуальності дослідження народного вбрання науковцями ІМФЕ шляхом етнографічної фіксації, оскільки носіїв традиції щороку стає все менше. Відтак опублікований масив експедиційний джерел, зібраний фахівцями ІМФЕ, є безцінним скарбом української гуманітаристики. Учасники зазначили без перебільшення високу роль академічного проєкту «Етнографічний образ сучасної України» у справі трансляції естетичних ідеалів та народної мистецької традиції вишивання сучасним та майбутнім поколінням.
За інформацією ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України