15 червня 2022 року в Інституті археології та етнології Польської академії наук (ІАЕ ПАН) відбувся науковий семінар «Свідчення війни», що його ініціював керівник відділу сучасної антропології та етнології цього Інституту доктор габілітований, професор Дагнослав Демський. Захід тривав у змішаному форматі (офлайн/онлайн), участь у ньому взяли відомі етнологи й антропологи з Варшави й інших регіонів Польщі, також з-за кордону. Важливо, що трибуну для виступів надали передусім українським науковцям, які в цей складний час перебувають у Польщі та продовжують успішно співпрацювати з ІАЕ ПАН.
 |
У вітальному виступі професор Дагнослав Демський відзначив, що увага всієї наукової спільноти Польщі, особливо Польської академії наук, постійно прикута до страшних подій, що відбуваються в Україні, згадав про втрати людських життів, руйнування соціально значущих об’єктів і культурних пам’яток унаслідок повномасштабної російської агресії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Як дружня країна-сусідка, Польща прийняла найбільшу кількість біженців, постійно надаючи їм допомогу й тимчасовий захист. Відтак, поява нових міграційних процесів потребує постійної уваги польських і українських науковців. Важливим сьогодні є й обмін дослідницькими спостереженнями та думками з приводу зазначеної проблеми.
На цьому науковому зібранні завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (ІМФЕ) кандидат філологічних наук Лариса Вахніна виголосила доповідь «Збереження національної ідентичності українських біженців у Центрально-Східній Європі (угорсько-польські паралелі)» та представила присутнім аудіовізуальний ряд зібраних матеріалів за темою. Дослідниця наголосила на громадській діяльності українських біженців, їхній постійній участі у протестних акціях у різних країнах Європи. Зокрема, яскравим прикладом активності переселенців і збереження національної ідентичності є організований у Будапешті у Всесвітній день вишиванки «ланцюг єдності» через річку Дунай. У багажі найнеобхідніших речей наші переселенці привезли з собою як обереги родинні вишиванки, які на сьогодні є символічним ідентифікатором України й народної культури. У межах доповіді було обговорено і ситуацію у Польщі, де українці отримали широку можливість доступу до освіти й культури. Важливо, що це дослідження триватиме й у новому спільному українсько-польському міжакадемічному проєкті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України й Інституту археології та етнології ПАН.
Старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ кандидат філологічних наук Ірина Коваль-Фучило у доповіді «Усна історія українських біженок у Польщі. Лодзьке воєводство» звернула увагу на особливості запису усних спогадів. Усього зроблено 21 запис від 23-х оповідачок. Інтерв’ю містило такі запитання:
- «Як Ви довідалися про війну?»
- «Коли вирішили виїжджати?»
- «Дорога евакуації»
- «Адаптація в Польщі, який новий досвід здобули?»
- «Чи плануєте повертатися додому? Коли?»
Учена також окреслила майбутні теми досліджень: номінація подій, персонажів, локусів, предметів і явищ; способи формування основних смислів розповіді; стратегія самопрезентації; улюблені і табуйовані теми розповіді. Насамкінець Ірина Коваль-Фучило поділилася власним досвідом нічого виходу з небезпечного населеного пункту колишнього Макарівського району Київської області. Це реальний матеріал, який має надзвичайну цінність для усної історії нашого сьогодення.
Професорка Донбаського державного педагогічного університету доктор педагогічних наук Надія Воронова (Слов’янськ) розповіла про дослідження «Історія та культура Донбасу», яке вона реалізовує як науковий проєкт, перебуваючи зараз у Вроцлаві. Вона представила чимало цінних напрацювань, особливо актуальних як для української гуманітаристики, так і для закордонного наукового дискурсу.
Це підкреслювалось і під час обговорення виголошених доповідей та дискусії. Адже Донбас і його етнокультура лишаються для польських етнологів менш знаними й висвітленими.
Підсумовуючи засідання, професор Дагнослав Демський наголосив на важливості порівняльних підходів до вивчення проблеми українських біженців і збирання польових матеріалів. Польські колеги поділилися також своїм досвідом моніторингу українських біженців. Професор Анна Енгелькінг висловилася щодо необхідності створення єдиної загальнопольської бази свідчень про російсько-українську війну. Польські колеги позитивно оцінили доповіді українських колег і запропонували подати ці доповіді для опублікування у «наукометричних виданнях» з етнології у Варшаві та Кракові.
Польські вчені не байдужі до долі української науки. На цьому наголосила наукова співробітниця ІАЕ ПАН професорка Катажина Косць-Рижко, яка від першого дня війни вболіває за Україну й українців. Гасло «Солідарні з Україною» звучало в усіх листах підтримки, які надійшли в Україну від різних установ ПАН, університетської спільноти Польщі, Польського народознавчого товариства й багатьох польських науковців.
За інформацією ІМФЕ