Перегляд повідомлення

19 жовтня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.

Із доповіддю «Моделювання хвильових та турбулентних процесів у плазмі ближнього космосу» виступив заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Черемних.

В Інституті космічних досліджень НАН України та ДКА України отримано низку вагомих результатів з математичного моделювання процесів у ближньому космосі.

Зокрема, створено моделі поширення акустико-гравітаційних хвиль, які за сучасними уявленнями є одним із домінуючих глобальних хвильових процесів в іоносфері Землі. Виявлено новий вид іоносферних хвиль – еванесцентні хвилі, які мають безперервний спектр і можливість існування яких зазначали раніше запропоновані математичні моделі. Властивості цих хвиль вивчено спільно з фахівцями Інституту прикладної математики ім.І.Векуа Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі.

Спільно з науковцями з Великої Британії та Мексики, а також співробітниками Національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України розроблено модель, завдяки якій вдалося пояснити результати експериментів щодо інфразвукового впливу на іоносферу. Ці експерименти здійснювали фахівці Львівського центру інституту за участю науковців Інституту іоносфери НАН України та МОН України й Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна.

Для опису магнітогідродинамічних збурень у внутрішній магнітосфері Землі використано метод ейконалу, за допомогою якого розроблено нову модель та досліджено хвильове поширення і стійкість цих збурень. Такі дослідження виявилися актуальними для пояснення результатів наземних вимірів і космічних експериментів, а також для отримання нових та уточнення попередніх результатів щодо стійкості магнітосферної плазми.

У проєкті Європейського космічного агентства та NASA «Кластер» за допомогою чотирьох космічних апаратів вивчались процеси в хвості магнітосфери Землі.

Сьогодні Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України співпрацює з університетом Шеффілда (Велика Британія) у галузі розроблення та верифікації моделей хвильових і турбулентних процесів на Сонці, університетом Мюнхена (Німеччина) щодо дослідження турбулентних процесів у хвості магнітосфери Землі, інститутом Вольфганга Паулі (Австрія), університетами штату Морелос (Мексика) та Шеффілда – дослідження хвильових збурень в іоносфері Землі.

Далі із доповіддю «Культурно-колоніальна спадщина Росії в українському кінематографі: проблеми подолання» виступив керівник сектору кіномистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України член-кореспондент НАМ України Сергій Тримбач.

Він зазначив, що війна рф проти України кардинально вплинула на характер і роль української культури в усіх сферах суспільного життя. Ключовими постулатами, що детермінують зміст та спрямованість сьогоденних культурологічних дискурсів, стали питання ставлення до постколоніальної (імперської, радянської, російської) спадщини, обговорення проблем доцільності та легітимності її присутності в українському культурно-інформаційному просторі. Чи не центральне місце тут посідає російська постколоніальна кінематографічна спадщина як найбільш ефективний маніпулятивний засіб, що моделює не лише шкалу суспільних вартостей, а й специфіку ідентифікаційних практик.

Кіно, екранна культура України в цілому є одним із найважливіших чинників, який системно використовувався і використовується РФ задля ствердження цінностей – через відповідні наративи і комплекси ідеологічно орієнтованих образів та символів. 

Втім упродовж останніх років постало нове покоління кінематографістів, яке сповідує і екранно програмує нові цінності, належність до європейської цивілізації. Кіномитці не просто заперечують російськоорієнтовану кінодоктрину, а й опановують частину національного кінопрокату, витворюючи виразну європоцентричну картину українського світосприйняття та національної ідентичності.

Питання історії та розвитку українського кіномистецтва, осмислення його змісту в контексті стандартів сучасного європейського кінопродукту, розроблення проєктів впровадження україноцентричних зразків у вітчизняний культурно-інформаційний простір стали центром дослідницької уваги науковців сектору кіномистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського. Зазначена проблематика відбилося зокрема в 2-му і 3-му томах «Історії українського кіно» (за редакцією академіка НАН України Г.Скрипник), «Українському словнику-довіднику екранних медіа» (О.Рутковський), енциклопедії «О.Довженко: між тоталітаризмом і національною ідеєю» (відповідальний редактор – академік НАН України Г.Скрипник), монографіях «Смислоутворення в кінематографі: жанрові механізми» та «Жанрові механізми смислоутворення в артхаузному та мейнстрімовому кіно» (автор обох – Л.Кульчинська), «Іван Миколайчук. Містерії долі» та «Богдан Ступка. Метаморфози» (автор обох – С.Тримбач), «Польоти уві сні та наяву» (С.Тримбач, Л.Новікова та ін.), «Мелодраматизм в українській екранній культурі» (Т.Журавльова), підручнику «Медіаосвіта і медіаграмотність» (редактори-упорядники В.Іванов та О.Волошенюк), посібнику «Практична медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін» (О.Волошенюк), численних збірках документів, як-от «Протоколи правління Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) (1922–1930)» (упорядник – Р.Росляк), «Довженко без гриму. Листи, спогади, архівні знахідки» (упорядники – С.Тримбач, В.Агеєва) тощо.

Для підвищення ролі вітчизняного кіномистецького продукту в сучасних націоідентифікаційних та державно-консолідаційних процесах науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України впроваджують широку культурно-пізнавальну програму заходів у теле- та радіоефірі (щотижнева авторська програма С.Тримбача «Територія кіно», регулярні виступи на провідних телеканалах С.Тримбача, О.Волошенюк, Л.Новікової, Л.Кульчинської та ін.)