25–26 жовтня 2022 року в онлайн-форматі відбулася Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція «Євроінтеграція екологічної політики України», організована Одеським державним екологічним університетом і Національним ботанічним садом імені М.М. Гришка НАН України (Київ) за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Національної академії наук України. У непростий для України час цей важливий захід об’єднав науковців і практиків із різних галузей задля вирішення актуальних екологічних питань на шляху до євроінтеграції нашої держави.
 |
До конференції долучилися представники понад 50 науково-дослідних установ, закладів вищої освіти, місцевих і державних органів самоврядування, зокрема: Одеського державного екологічного університету, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України, Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук (НААН) України, Українського наукового центру екології моря, Національного екологічного центру України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська й Одеська області), Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, Департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, ТОВ «ДТЕК Дніпровські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», АТ «ДТЕК Одеські електромережі», Природних заповідників «Горгани», «Медобори», «Єланецький степ», «Розточчя», Шацького, Карпатського, Нобельського, Яворівського національних природних парків, національних природних парків «Мале Полісся», «Сколівські Бескиди», «Синевир», «Нижньосульський», «Вижницький», «Цуманська пуща», Хорольського ботанічного саду, Музею та Інституту зоології Польської академії наук.
 |
 |
У виступах та Резолюції конференції підкреслювалося, що в умовах війни довкілля зазнає надзвичайного навантаження, внаслідок чого зростає забруднення ґрунтового покриву й повітряного середовища, різко скорочується різноманітність флори і фауни. З огляду на це, потрібно розроблювати й на державному рівні запроваджувати програми підтримки проєктів, спрямованих на подолання наслідків війни і швидкого відновлення порушених екосистем.
Для підвищення ефективності євроінтеграційного процесу за екологічним напрямом слід розробити загальнометодичні підходи для збереження довкілля з можливістю врахування окремими регіонами наявності й екологічного стану природних ресурсів, економічних, соціальних, політичних та інших чинників.
На конференції підтримано пропозиції щодо необхідності прискорення налагодження міжнародної співпраці України у сфері охорони й раціонального використання природних ресурсів. Доцільно розробляти й реалізувати природоохоронні заходи в межах міжнародних організацій, долучатися до міжнародних проєктів і координувати пошук інвестицій на поліпшення екологічного стану довкілля, посилювати відповідальність за виконання міжнародних зобов’язань із реалізації спільних планів.
Усім профільним установам рекомендовано продовжувати розроблення та запровадження сучасних науково-методологічних основ щодо екологічних засад інтродукції, збереження, збагачення й ефективного використання біорізноманіття в умовах кліматичних змін.
На думку учасників конференції, варто активізувати моніторинг профільними екологічними і ботанічними установами стану рідкісних і ендемічних видів рослин із подальшим удосконаленням методів їхнього вивчення й охорони в умовах in situ й ex situ з урахуванням сучасного світового та європейського досвіду. Беручи до уваги досвід країн ЄС та інших держав у визначенні інвазійного потенціалу інтродуцентів, реєстрації та контролю чужорідних видів рослин, які потребують першочергового вивчення й моніторингу в місцевих екосистемах задля запобігання біологічним інвазіям, в Україні необхідно запровадити реєстр на кшталт «Чорного списку рослин», який відображатиме інвазивні види рослин і пропонуватиме ефективні заходи з їхнього фітосанітарного контролю.
Організатори конференції щиро вдячні учасникам за активне долучення та всебічну підтримку і сподіваються на майбутні зустрічі й плідну співпрацю в мирній Україні.
За інформацією Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України