Перегляд повідомлення

На виконання Україною умов Бухарестської конвенції фахівці Інституту морської біології НАН України (Одеса) підготували й у межах роботи групи збереження біологічного різноманіття надали Чорноморській екологічній комісії (Black Sea Commission) Національний звіт «The state of biological communities of the Ukrainian sector of ecosystem of the Black Sea in 2021/2022 years» («Стан біологічних угруповань українського сектору екосистеми Чорного моря у 2021–2022 роках»), присвячений біологічному різноманіттю Чорного моря. Крім обов’язкової структури, звіт містить інформацію про методологію оцінки впливу воєнних дій на біологічний компонент морських екосистем і на основі дистанційних даних і даних часткового прибережного обстеження та з урахуванням кліматичних умов 2022 року надає реальну оцінку цьогорічному екологічному станові національного сектору Чорного моря. Коротко про головні положення, наведені в цьому документі, читайте далі.

Сумний досвід військового впливу на морську екосистему Чорного моря (з лютого 2022 року) показує, що цей вид антропогенних загроз має 2 об’єктивні складові:

1) негативну, пов’язану з безпосередніми військовими діями в акваторії моря (артилерійськими й ракетними обстрілами, авіакатастрофами й кораблетрощами, мінуванням акваторії тощо);

2) позитивну, пов’язану з безпрецедентним зниженням інтенсивності антропогенних впливів (рибальства, судноплавства, рекреаційного навантаження, будівництва у прибережній смузі тощо) порівняно з мирним часом.

Науковці прогнозують такі можливі наслідки негативного військового впливу:

– розливи нафтопродуктів на значних територіях, зокрема заповідних;

– накопичення важких металів (зокрема свинцю (Pb), який у великій кількості входить до складу військової техніки) у водних організмах;

– перенесення хімічних забруднювачів харчовими ланцюгами з районів ведення бойових дій на прилеглі акваторії;

– гідроакустичний вплив, що завдає шкоди водним організмам, передусім таким високоорганізованим видам, як дельфіни;

– припинення режиму охорони на Морських охоронюваних територіях (МОТ);

– неконтрольовані пожежі у прилеглій прибережній зоні та вимивання продуктів горіння й інших небезпечних хімічних речовин із зони активних бойових дій у прибережну зону;

– недотримання військовим водним транспортом правил обміну баластними водами, що може призвести до спалаху інвазивних видів;

– охоплення великих транскордонних територій із негативними наслідками через гідродинамічні властивості водного середовища, що призводить до перенесення речовин на великі відстані.

Можливі наслідки позитивного впливу:

– безпрецедентний експеримент зі знелюднення протяжної берегової лінії (через мінування й заборону військової адміністрації відвідувати узбережжя), що дозволяє відновити життєві цикли і природну поведінку чималої кількості водних організмів, а також мешканців, пов’язаних із прибережною зоною (морських птахів, безхребетних, рослинності);

– припинення промислового й любительського лову, включно з підводним рибальством;

– суттєве зменшення руху комерційних транспортних засобів;

– припинення підводних гідротехнічних робіт, зокрема відвалів ґрунтів у судноплавних каналах;

– припинення прямого впливу рекреаційного використання узбережжя (пляжне сміття, витоптування, галас тощо).

Фахівці НАН України наводять, серед іншого, такий приклад негативного впливу воєнних дій на екосистему Чорного моря. Протягом лютого–жовтня 2022 року через російську військову агресію сталося чимало інцидентів над акваторією Чорного й Азовського морів. На трьох найцінніших морських охоронюваних територіях (МОТ) північно-західної частини Чорного моря з використанням супутникової інформації багаторазово фіксувалося майже стовідсоткове вкриття нафтопродуктами морської поверхні внаслідок знищення кораблів і авіації (рис. 1). На національному рівні за допомогою супутникових технологій збиралась інформація про площі розливів нафтопродуктів у МОТ. Інститут морської біології НАН України офіційно передав її до Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, що дозволить проаналізувати наслідки військового впливу на біологічне середовище МОТ морських акваторій і визначити шляхи їх усунення, а також можливі шляхи інтенсивного відновлення біологічного середовища МОТ.

a

b

c Рис. 1. Приклади забруднення акваторій України, зокрема акваторій природно-заповідного фонду (ПЗФ) України, нафтопродуктами внаслідок військових дій: Національний природний парк «Білобережжя Святослава» (а); Чорноморський біосферний заповідник НАН України (b); ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова» (c)

У Національному звіті наведено і приклади позитивних змін, що стосуються кліматичного фону. Скажімо, за перше півріччя 2022 року спостерігалися у 2,5 раза менша кількість опадів і невисокі температури – порівняно з багаторічним регіональним рівнем. Середня температура морської води становила 8,3 С°, що дозволяє віднести 2022 рік до прохолодних періодів. Саме таке поєднання кліматичних умов сприяє природному відновленню екологічного стану. Отже, умови аномально сухого і прохолодного 2022 року вплинули на зниження інтенсивності первинно продукційного процесу й поліпшення екологічного статус-класу (Ecological Status Class – ESC) морської екосистеми. За морфофункціональним індикатором донної рослинності – Індексом поверхні фітобентосу (Surface Index – SI) – 2022 року отримано найнижче в останні десятиліття значення цього показника для району прибережної зоні Дунай-Дніпровського межиріччя (рис. 2). Сприятливі кліматичні умови, що склалися цьогоріч, компенсували ситуацію навіть за дії інших негативних впливів, і морське середовище цієї осені перебуває в Доброму екологічному стані, його категорія за Водною рамковою директивою – «High» («Відмінно»).

Рис. 2. Багаторічна динаміка екологічного статус-класу Одеського узбережжя, отримана на основі індикатору донної рослинності – індекс поверхні (Surface Index): червоний колір – категорія «Поганий» («Bad»); помаранчевий – «Посередній» («Poor»); жовтий – «Задовільний» («Moderate»); зелений – «Добрий» («Good»); блакитний – «Відмінний» («High»)

Крім сприятливих погодних умов 2022 року, до позитивних складових можна додати також цілковите зняття рекреаційного навантаження на багатокілометрову берегову лінію, котра належить до зон рекреації. Через небезпеку бойових дій цивільне населення не допускають у прибережну зону протягом усього періоду ведення війни. Завдяки зняттю антропогенного навантаження прибережна зона істотно перетворилася: на піщаних пляжах почалися відновлювальні рослинні сукцесії, доступ до прибережної зони отримали морські птахи й чимало гідробіонтів, що використовують її у своїх життєвих циклах (рис. 3).

Рис. 3. Так виглядали одеські пляжі у жовтні 2022 року. Авторка світлин – директорка Інституту морської біології НАН України член-кореспондент НАН України Галина Мінічева

Іще одне підтвердження загального поліпшення екологічної ситуації у 2022 році (попри негативний військовий вплив) – багаторічна динаміка середньої питомої поверхні (S/W_х) флористичного складу макроводоростей у вересні, котра характеризує екологічну активність морської рослинності. На рис. 4 видно, що у вересні 2022 року значення S/W_х – 40 м²·кг^-1 – також було найнижчим порівняно з попередніми роками.

Рис. 4. Цьогорічне зниження показника екологічної активності макрофітів (S/Wx) на Одеському узбережжі (станом на вересень 2022 року)

Отже, як констатують науковці Академії, 2022 року, крім негативного впливу активних бойових дій, наслідки якого ще потрібно буде оцінити, завдяки сприятливим погодним умовам і цілковитій відсутності рекреаційного й інших видів антропогенного навантаження відбулося природне підвищення категорії екологічного статус-класу морського середовища у багатокілометровій прибережній зоні Дунай-Дніпровського межиріччя.

На додачу до військового впливу на екосистему українського сектора Чорного моря, у Національному звіті представлено інформацію про інвазивні види, які потрапили в екосистему, зокрема, і внаслідок воєнних дій. Наприклад, у жовтні 2022 року в літоралі Сухого лиману (на мулистих і змішаних субстратах у районі, прилеглому до акваторії порту Чорноморськ) виявили новий для Чорного моря вид – малу повзучу анемону (Nematostella vectensis) (рис. 5), котра походить з узбережжя Північної Америки.

Рис. 5. Анемона Nematostella vectensis, знайдена цьогоріч у Сухому лимані. Автор фото – старший науковий співробітник відділу якості водного середовища Інституту морської біології НАН України кандидат біологічних наук Олександр Кошелев

За своєчасно надану інформацію (Національний звіт) Чорноморська екологічна комісія надіслала на адресу адміністрації Інституту морської біології НАН України офіційного листа-подяку з привітанням до Міжнародного Дня Чорного моря, який відзначається щороку 31 жовтня. Цим листом комісія також подякувала колективові Інституту за багаторічну співпрацю й особливо за мужність і професійну роботу у воєнних умовах.

За інформацією Інституту морської біології НАН України