Наука як одна з форм суспільної свідомості дає об’єктивне відображення світу і є системою знань про закономірності розвитку природи, суспільства та способи впливу на навколишній світ. Усвідомлюючи необхідність щільнішої взаємодії між наукою й суспільством, Генеральна конференція ЮНЕСКО в 2001 році резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development). Уперше в глобальному масштабі Всесвітній день науки відзначили 2002 року.
З цієї нагоди про прихильність використання науки на благо глобального суспільства й привернення увагу до викликів, з якими зіштовхується українська наука, а також підтримку наукової діяльності представник української академічної спільноти поспілкувався (06.11.2022 р.) із Роалдом Гоффманом (Roald Hoffmann), уродженцем (18.07.1937 р.н.) Золочева (Львівська область, Україна), громадянином США, лауреатом Нобелівської премії з хімії (1981), поетом, драматургом, філософом і мислителем.
 Роалд Гоффман (Roald Hoffmann), лауреат Нобелівської премії з хімії (1981). Джерело: www.roaldhoffmann.com |
Слід зазначити, що вісімдесят років тому, в часи Другої світової війни, Роалд Гоффман, тоді чотирирічний хлопчисько, разом із матір’ю та близькими майже два роки переховувався від нацистів у Галичині в родині українського вчителя. У той жахливий час він втратив батька, котрий зі спільниками намагався визволити заарештованих із гетто й тюрми в замку Золочева і в подальшому були невинно убієнні. Проте Роалд із матір’ю врятувався та 1949 року емігрував через Польщу, Німеччину й Австрію до США.
In English below
1. Євгеній Захарчук: Дорогий професоре Роалде Гоффман, щорічно світова спільнота 10 листопада відзначає Всесвітній день науки в ім’я миру і розвитку (World Science Day for Peace and Development). Людство перебуває у турбулентному періоді ̶ ядерні погрози з боку авторитарних режимів, шантаж окремих регіонів світу через продовольчу безпеку й інше. Яким чином науковці, на Вашу думку, можуть привернути більше уваги до глобальних викликів, з якими зіштовхуються суспільства і наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності?
Роалд Гоффман: Дійсно, наш світ потребує миру і стабільності як способу покращити життя з мінімальною шкодою як для нас, так і для світу. Я підходжу до цього з позиції, яка може здатися незвичною, – я не вважаю, що вчені розумніші за інших людей або що вони знають, як досягти бажаної гармонії з нашою планетою. Науковці дійсно мають надійний шлях вивчення світу і вміють застосовувати логічні аргументи, щоб робити реалістичні, достовірні висновки і навіть змінювати світ шляхом створення ефективних ліків і методик, а також нових матеріалів.
Проте, щоб досягти миру і розвитку, вчені мусять активно взаємодіяти не лише з фактами – їм потрібна історія, література, психологія, вони мусять розуміти, як люди налаштовані до змін. Зрозуміло, що логіка важить, так як і розмови з людьми, навіть із тими, хто має іншу думку. Зрештою, емпатія будує мости між людьми, тому треба намагатися зрозуміти почуття інших людей. І тут гуманітарні, суспільні науки та мистецтво такі ж важливі, як і факти. Якщо люди усвідомлять, що науковці розуміють їх, те, що рухає ними, що важливе для реальних людей, – тоді вони дослухаються до авторитетної думки вчених.
Науковці повинні показати шляхи (розповідати про свою роботу та працю інших людей), де логіка переважає над вигадками й упередженнями. Їм також треба показати іншим людям суспільства, що вони (вчені) можуть помилятися, – світ не розпадеться на шматки, якщо вони (вчені) зроблять помилку. Якщо вони виправлять її. І що чуйне ставлення і до оточення, і до інших спільнот і людей допоможе нам досягти кращого світу.
2. Є. З.: Цивілізовані суспільства розглядають науку як інструмент миру (science as an instrument of peace). Українські науковці взялися, хто на що спроможний на своїй ділянці відповідальності, до захисту своєї країни, для миру і безпеки своїх родин. За можливості надайте слова підтримки чи рекомендації для української наукової спільноти – як людина, що свого часу перейшла і витримала лихоліття нацистського режиму на території України у Другій світовій війні.
Р. Г.: На мою думку, це не так просто. Спочатку озброєння (на жаль) стимулювало розвиток науки протягом історії. І були часи радянського (українського, російського) опору нацистській агресії, як і теперішня боротьба проти нелюдського, неспровокованого, тривалого нападу Росії, коли залишалося лише боротися. Але загалом – так, наука потребує миру, розквітає в мирний час, допомагає забезпечувати довге й успішне життя, а, отже, ще міцніший мир.
Моїми словами підтримки для моїх українських колег є моє переконання, що мужня українська наука виживе. І постане з російської агресії зміненою та сильнішою.
Як ви знаєте, я походжу з єврейської родини із Золочева. Мало хто з нас вижив у важкі часи Голокосту. Якщо говорити ширше про євреїв Європи, то більше половини з них – шість мільйонів – були вбиті нацистами та їхніми колаборантами. Коли я бачу зображення Маріуполя у 2022 році, я пам’ятаю. Я відчуваю запах і біль Варшави у 1945 році. Але ті, що вижили, хай куди вони поїхали після війни, вийшли з руїн із бажанням жити і вчитися, і служити своєму суспільству, яке стало взірцем. Я не хвалю себе, я хвалю тих, що вижили.
Так і буде, коли ця жахлива війна, в якій український народ уже сильно постраждав, закінчиться. Ви станете сильнішими.
English
1. Ye. Zakharchuk: Dear Prof. Hoffmann,
Every year, on November 10, the world community celebrates the World Science Day for Peace and Development. At present, Humanity is surviving a turbulent period of nuclear threats from authoritarian regimes, blackmail of some regions of the world concerning food security etc. How, in your opinion, scientists can draw more attention to the global challenges facing both our society and science, and also increase support of the scientific activity?
Roald Hoffmann.: Indeed, our world needs peace and sustainable development – a way to improve life with minimal harm to our bodies and the world. I come to this task from a position that may seem strange – I do not think scientists are smarter than other people, or that they know more about how to reach our desired equilibrium with the planet than others. Scientists do have a reliable way to explore the world, and have learned how to use reason to reach realistic, reliable conclusions, even to change the world through creating healing medicines and techniques, and new materials.
But to achieve peace and development, scientists need active engagement with more than the facts – they need history and literature and psychology, they need to understand how people feel about change. Clearly reason matters, but so does talking to people, even those one disagrees with. Ultimately, empathy forms a bridge between people – one has to try to understand how other people feel. And here the humanities and arts and social sciences matter as much as the facts. If people perceive that scientists understand people and what moves them, what matters to real people – then they will listen to the expertise the scientists can assemble.
Scientists need to show ways (tell stories of their work and that of others) in which reason overcomes fables and prejudice. They also need to show other people in society that they (the scientists) can be wrong – the world will not fall apart if they (scientists) make a mistake. If they correct it. And that the empathetic treatment of the people directly around us, and of other countries and people, will help us all reach a better world.
2. Ye. Z: Science is considered by civilized societies as an instrument of peace. Ukrainian scientists began, each having an opportunity in his or her area of responsibility, to protect their country, aming at peace and safety of their families. Could you please say words of support or recommendations for the Ukrainian scientific community, as a person who withstood the horrors of the Nazi regime on the territory of Ukraine in the Second World War?
R. H.: My view is that it’s not so simple. First weaponry has (unfortunately) propelled the development of science, throughout history. And there have been times – Soviet (Ukrainian and Russian) resistance to Nazi aggression, the current battle of Ukraine against the inhuman, unprovoked and prolonged Russian attack, when one has to begin by fighting. But in the long view, yes, science requires peace, flourishes in times of peace, helps to assure a long and prosperous human life, and through that greater peace.
The words of encouragement I offer to my Ukrainian colleagues is my conviction that brave Ukrainian science will survive. And emerge from this Russian aggression transformed and stronger.
As you know, I come from a Jewish family in Zolochiv; few of us survived a terrible time in the Holocaust. Looking more broadly at the Jews of Europe, more than half of them, six million, were killed by the Nazis and their collaborators. When I see pictures of Mariupol in 2022, I remember. I smell in my nose, the pain of Warszawa in 1945. But the ones who survived, wherever they went after the war, came out from that destruction with a will to live and learn and serve their society that has been exemplary. I am not praising myself, I am praising my fellow survivors.
So it will be when this terrible war, in which the Ukrainian people have already suffered much too much, ends. You will be stronger.
Інтерв’ю підготував, організував і провів науковий співробітник Західного наукового центру НАН України і МОН України (Львів) Євгеній Захарчук. Переклад – старший викладач Львівського відділення Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України Світлана Зденянчин. Організаційне сприяння – Громадська організація «Україна-Європа-Світ» (Львів).
За інформацією Західного наукового центру НАН України і МОН України