11 листопада 2022 року Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній взяв участь в онлайн-нараді координаційної групи президентів академій наук на підтримку української науки. Українська координаційна група з питань науки, інновацій та досліджень була створена за підсумками зустрічі президентів національних академій наук у Варшаві 2 червня 2022 року. Функції секретаріату цієї координаційної групи взяли на себе Національна академія наук США та Польська академія наук.
Учасниками наради стали президенти і повноважні представники Австралійської академії наук, Данської королівської академії, Королівського товариства Великої Британії, Національної академії наук Німеччини «Леопольдина», Французької академії, Всеєвропейської федерації академій природничих і гуманітарних наук (ALLEA), Польської академії наук, Національної академії наук США, а також фондів «Breakthrough Prize Foundation» і «Novo Nordisk Foundation».
Основне питання, що розглядалося на нараді, – реалізація Плану дій з підтримки української науки, ухваленого очільниками академій наук у Варшаві 2 червня 2022 року.
Президент НАН України відзначив зусилля й конкретні дії іноземних партнерів, спрямованих на реалізацію плану заходів із підтримки української науки, зокрема фінансову підтримку Французької академії, програми академічної мобільності для українських вчених Австрійської та Польської академії наук, грантову підтримку Національної академії наук Німеччини «Леопольдина», індивідуальні й колективні ґранти для українських науковців Магнітного товариства Інституту інженерів електротехніки та електроніки й інші.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній |
Сьогодні НАН України веде активні пошуки і працює над залученням міжнародної підтримки та додаткових джерел фінансування на двосторонній і багатосторонній основі. Тож реалізація Плану дій є надзвичайно важливим аспектом залучення міжнародної допомоги.
План з підтримки та відбудови української науки передбачає забезпечення установ НАН України науковим обладнанням. На сьогодні чотири провідні виробники наукового обладнання – компанії «Agilent», «Bruker», «Carl Zeiss» і «Analytik Jena» – вирішили пожертвувати необхідні інструменти й обладнання на загальну суму понад 4 мільйони доларів.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній відзначив і певний прогрес у реалізації інших кроків Плану дій. Зокрема, Україна звільняється від сплати членських внесків у міжнародних організаціях (CERN, IIASA, EISCAT, EPS та інших), отримує запрошення приєднатися до європейських дослідницьких інфраструктур. Він навів численні приклади звільнення від конференційних внесків і оплати публікацій у наукових журналах, зокрема в журналах відкритого доступу. Цього року українські вчені мають безкоштовний доступ до баз даних «Scopus» і «Clarivate Analytics». Значно покращилися можливості вільного доступу до повних текстів статей, а також книг і журналів, що видаються «Springer Nature», «John Wiley & Sons», «Taylor & Francis», «Emerald», «Oxford University Press», «Cambridge University Press». Отже, План дій значною мірою виконується.
Академік Анатолій Загородній укотре наголосив, що сьогодні вкрай важливо підтримувати науковців, які залишилися працювати в Україні, оскільки підтримка лиш учених, змушених тимчасово виїхати закордон, може в довгостроковій перспективі мати помітні негативні наслідки для української науки загалом.
Президент НАН України розповів також про пошкодження наукових об’єктів, розташованих у центрі Києва, під час масованого ракетного обстрілу Росією 10 жовтня, про героїчні зусилля українських учених, які, попри важкі умови, продовжують активно працювати.
Учасники зустрічі обговорили стан справ із досягненням прогресу в реалізації Плану дій, з урахуванням поточної ситуації в Україні підкреслили дії, яких можна вжити в короткостроковій перспективі, а також інші, які залежатимуть від розвитку військової ситуації та ситуації з безпекою в Україні.
Президент Всеєвропейської федерації академій природничих і гуманітарних наук Антоніо Лопріено поінформував учасників про результати програми підтримки постраждалих від війни вчених і наукових установ в Україні, що була запроваджена у співпраці з «Breakthrough Prize Foundation», який пожертвував 1,5 мільйона доларів на реалізацію цієї програми. Серед наукових колективів, які отримали гранти від ALLEA, – чотири установи НАН України: Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Донецький фізико-технічний інституту ім. О.О. Галкіна НАН України.
Президент Всеєвропейської федерації академій природничих і гуманітарних наук Антоніо Лопріено |
Президентка Данської королівської академії Марі-Луїза Нош поінформувала, що Королівська академія стала майданчиком зустрічей для 25 українських учених, що знайшли тимчасовий притулок у дослідницькому середовищі Данії. Данська королівська академія розробила програму наставництва, яка дозволяє членам Данської молодої академії і членам Королівської академії спілкуватися з українськими науковцями та знайомити їх із новими науковими мережами й ресурсами, щоби гарантувати, що українці матимуть ширшу фахову мережу, коли повернуться додому. Наразі йдеться про створення віртуального дослідницького центру, який уможливлював би взаємодопомогу в різних галузях досліджень не лише на час перебування українських учених у Данії, а й по закінченні війни.
Президентка Данської королівської академії Марі-Луїза Нош |
Секретар Королівського товариства з міжнародних зв’язків професор Робін Граймс розповів про урядовий пакет підтримки обсягом 3 мільйони фунтів стерлінгів для українських дослідників у Великій Британії, що реалізується через програму стипендій «Дослідники під загрозою».
Секретар Королівського товариства з міжнародних зв’язків Робін Граймс |
Президент Польської академії наук Єжи Душинський анонсував запуск нової програми для підтримки українських вчених – дослідницьких команд на чолі з провідними українськими вченими, – що офіційно розпочнеться на початку грудня.
Президент Польської академії наук Єжи Душинський |
Модераторка наради, президентка Національної академії наук США Марша Макнатт запевнила учасників, що національні академії США, які мають довгу історію підтримки відкритих ліній зв’язку з міжнародним дослідницьким співтовариством навіть у складних геополітичних ситуаціях, докладатимуть максимум зусиль для підтримки української науки у воєнний і повоєнний час.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнатт |
Наступне засідання координаційної групи президентів академій наук з підтримки української науки відбудеться у червні 2023 року.
За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України