14 грудня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Щороку 14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому, перш ніж перейти до розгляду порядку денного, Президент Академії закликав учасників зібрання згадати героїчний подвиг всіх ліквідаторів цієї страшної техногенної катастрофи, у тому числі науковців Академії, які разом із пожежниками, військовими, інженерами з перших днів брали активну участь у науковому забезпеченні заходів із подолання її наслідків.

Далі відбулося підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Національною академією наук України та Бюро економічної безпеки України. Документ підписали Президент НАН України академік Анатолій Загородній і директор БЕБ України Вадим Мельник.

Під час засідання було заслухано три доповіді.

Із доповіддю “Щодо повоєнного відродження України” виступила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова.

Вона представила підготовлену Відділенням економіки НАН України Візію повоєнного відродження України, яка передбачає формування модерного демократичного суспільства із стійкою до ризиків людиноцентричною економікою. Основою повоєнного відродження України має стати новий суспільний договір, націлений на максимально справедливий розподіл результатів економічного зростання, зниження нерівності і бідності населення, досягнення східноєвропейських параметрів якості життя. Інституційні інструменти мінімізуватимуть персональне втручання чиновників у процеси управління економікою, раціональне розміщення інфраструктурних об’єктів на території країни максимально убезпечуватиме населення і бізнес від ризиків, пов’язаних із близькістю до кордонів з агресивним сусідом, а високий рівень розвитку оборонного комплексу гарантуватиме здатність до відсічі агресору. Трансформація економічної структури створить підстави для включення України у загальносвітові ланцюги із високою доданою вартістю, належної конкурентоспроможності товарів і балансу між власним забезпеченням внутрішніх потреб із міжнародною кооперацією. Раціональна система користування природними ресурсами забезпечуватиме не тільки розв’язання поточних проблем, а й відновлення довкілля. Результатом позитивних економічних, екологічних і управлінських змін стане подолання катастрофічних демографічних наслідків збройної агресії, хоча і скорочення чисельності населення, і деформація статево-вікової структури є неминучими.

Академік Елла Лібанова наголосила, що у повоєнний час для України важливо знайти не лише місце на глобальному ринку товарів і послуг, а й визначити власне геополітичне становище, цілі та цінності. Враховуючи географічне положення, історичний контекст і потенціал людського розвитку, Україна має можливість стати регіональним політичним та економічним лідером.

Доповідачка також зазначила, що війна дає змогу державному апарату перезавантажити стосунки з великим бізнесом, скасувати переважну більшість пільг, відмовитися від діючих раніше неформальних моделей взаємовідносин. Найважливішим же у повоєнний період є запобігання відновленню довоєнної практики взаємодії з бізнесом – корупції, створення «особливих» умов, зловживань, податкової тінізації.

З початком масових руйнувань застаріла структура вітчизняної економіки парадоксальним чином отримала можливість швидкого і кардинального оновлення. При цьому відновлюватимуться лише найбільш конкурентні види економічної діяльності та сектори промисловості. Відновлення відбуватиметься не шляхом відтворення старого виробництва, а з упровадженням новітніх технологій та енергоефективного обладнання – тобто по суті створюватимуться нові підприємства.

Згідно Візії науковців ключовим завданням системи управління є визначення найбільш перспективних і конкурентних сфер економіки та напрямів їх підтримки із застосуванням усього доступного комплексу фінансово-економічних та організаційних інструментів.

В обговоренні доповіді заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна відзначила, що запропонована Візія допоможе знайти відповіді на ті економічні виклики, які сьогодні постали перед нашою державою, та обов’язково буде використана у роботі Міністерства.

Перший заступник Міністра соціальної політики України Дарія Марчак наголосила на високому рівні підготовленої Візії та близькості позицій науковців і Міністерства у баченні головних викликів соціального середовища та шляхів їх подолання.

Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський вказав на важливість врахування особливостей політичного поля країни при формуванні майбутнього образу України. Він акцентував, що повоєнне відродження нашої держави має спиратися на базову тріаду: економіка – політика – безпека і обороноздатність.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць наголосив, що для України дуже важливо мати свій національний план відродження економіки у повоєнний період окрім того, який можуть запропонувати зарубіжні партнери.

Участь у дискусії також взяв директор Інституту економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко. Він зазначив, що особливу увагу при плануванні повоєнного відродження України слід звернути на забезпечення можливостей кожного громадянина реалізувати свої соціально-економічні права.

Віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков розповів про роботу, яка ведеться з підготовки нової національної доповіді, темою якої є збереження і розвиток України в умовах війни і миру. А представлена Візія може стати підсумковим розділом цієї праці.

Далі із доповіддю “Практична філософія Григорія Сковороди і сучасність: до 300-річчя від дня народження” виступив директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко.

Він зазначив, що 3 грудня 2022 року виповнилося 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди – видатного українського мислителя, філософа, поета, перекладача і музиканта. Упродовж усього існування НАН України її науковці посідали провідні позиції у збереженні та дослідженні філософської та літературної спадщини видатного українця. Обидва повні видання творів Г.С.Сковороди – 1961 та 1973 років, були підготовлені зусиллями співробітників Інституту філософії АН УРСР. Видатну роль у цьому збереженні та дослідженні відіграли такі співробітники НАН України, як академіки В.І.Шинкарук і М.М.Сулима; І.В.Іваньо, М.В.Кашуба, О.В.Мишанич, І.А.Табачников та багато інших. Книга багаторічного директора Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України академіка НАН України М.В.Поповича «Григорій Сковорода: філософія свободи» (2008) також стала важливим етапом осмислення творчості Г.С.Сковороди та розбудови культурної ідентичності незалежної України. Також опубліковано видання: «Григорій Сковорода» (І.М.Драч, М.В.Попович, С.Б.Кримський, 1984), «Сковорода. Самовладання» (Т.С.Лютий, 2022).

Завдяки співпраці науковців НАН України (Інститут філософії імені Г.С.Сковороди, Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка), Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди та Канадського інституту українських студій (Едмонтон) у 2011 році була видана Повна академічна збірка творів Г.С.Сковороди за редакцією Л.В.Ушкалова.

Анатолій Єрмоленко акцентував, що філософія Сковороди має не тільки історико-філософське значення, вона відповідає провідним тенденціям розвитку сучасної філософської думки, пов’язаної з «реабілітацією практичної філософії» та «комунікативним поворотом». Особливої значущості набуває його практична філософія інтерсуб’єктивності, сократичного діалогу та символічного світу. Актуальність практичної філософії Сковороди дається взнаки особливо сьогодні за умов сучасної технологічної цивілізації. Адже вкрай важливий аспект спадщини мислителя полягає в тому, що він справді кидає виклик суспільству споживання, а шлях самопізнання у Сковороди означає розрізнення справжніх та позірних цінностей людського життя, відмову від усього зайвого і неважливого, гармонійні стосунки з іншими людьми і природою.

Сучасний же етап розвитку сковородинознавства зумовлений не лише попередніми дослідженнями, а й потребами суттєво уточнити окремі сторони життя і творчості Г.С.Сковороди в сучасному контексті, зокрема містично-релігійний аспект його творчості, її зв’язок з античною культурою, її місце в різноголоссі європейської філософії того часу, що може істотно увиразнити не лише наші уявлення про Г.С.Сковороду, а й про інтелектуальну історію України в європейському контексті.

Доповідач проінформував, що з метою вшанування пам’яті видатного мислителя в установах Академії спільно із закладами вищої освіти заплановано та проведено низку науково-просвітницьких заходів.

В обговоренні доповіді завідувачка кафедрою філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди доктор філософських наук, професор Марія Култаєва зазначила, що філософія Сковороди може відіграти важливу роль у політичному вихованні української нації, зокрема у повоєнний період.

Професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук, професор Михайло Бойченко загострив увагу учасників засідання на багатогранності постаті Сковороди та актуальність практичної філософії мислителя в сучасних реаліях.

У дискусії також взяв участь директор Інституту історії України НАН України академік НАН України Валерій Смолій, який вказав на необхідність збільшення числа іномовних видань творів Сковороди.

Цього дня учасники засідання також заслухали доповідь “Сучасний стан та перспективи розвитку кріобіології і кріомедицини” директора Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України доктора біологічних наук Олександра Петренка.

Він розповів про пріоритетні фундаментальні та прикладні наукові дослідження з актуальних напрямів кріобіології і кріомедицини, що проводяться в Інституті. До їх числа, зокрема, належать роботи з вивчення механізмів кріоушкоджень, природної стійкості біологічних об’єктів до дії холоду та створення ефективних засобів штучного захисту біологічних систем різного рівня організації, розроблення на їхній основі новітніх технологій кріоконсервування біологічних об’єктів, створення кріобанків довгострокового збереження генофонду людей, тварин і рослин. Одним із важливих завдань є одержання і кріоконсервування стовбурових клітин й розроблених на їхній основі тканинно-інженерних конструкцій з метою подальшого застосування в медичній практиці.

Науковці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України вперше в Україні розробили і втілили у практику методику запліднення у людей шляхом застосування репродуктивних клітин, які зберігалися в низькотемпературному банку. Результатом таких досліджень стали численні успішні штучні запліднення, поява тисяч нових життів.

Для підвищення стійкості сільськогосподарських культур до дії екстремальних природних факторів (морозів, посух, інфекцій) створено та запатентовано комплексні агрохімічні препарати на основі кріопротекторів «Дорсай», «Юпітер», «Кріагр». Проведено випробування їх ефективності та одержано дозвіл на мале промислове виробництво.

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України проводить активну роботу щодо інтеграції до європейського наукового простору. Установа успішно співпрацює з провідними вченими Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Бельгії, Нідерландів, Ізраїлю.

В обговоренні доповіді завідувач кафедри лабораторної діагностики Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор медичних наук Надія Білько наголосила, що дослідження науковців Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України здійснюються на дуже високому рівні і мають важливе значення для військової і регенеративної медицини, а також для кріобіології і біології клітини взагалі.

Завідувач науково-практичного центру тканинної та клітинної терапії Інституту травматології та ортопедії НАМН України кандидат медичних наук Євген Голюк розповів про тісну співпрацю Інституту травматології та ортопедії НАМН України й Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України у сфері регенеративних технологій та вказав на необхідність її поглиблення й надалі.

У дискусії також взяли участь Президент НАМН України академік НАН і НАМН України Віталій Цимбалюк, директор Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України академік НАН України Микола Веселовський, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Володимир Семиноженко, які відзначили актуальність, наукове та практичне значення досліджень Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України та їхніх результатів.

Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань. Зокрема, було заслухано інформацію віцепрезидента НАН України члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського щодо реалізації наступних кроків із впровадження Премії НАН України «За популяризацію науки», зокрема затвердження опису диплома лауреата цієї премії та визначення розміру грошової винагороди.