23 березня 2023 року в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України з нагоди Всесвітнього дня водних ресурсів і Всесвітнього метеорологічного дня відбувся науково-практичний семінар «Виклики у сфері гідрометеорології та науково-технологічні шляхи їхнього подолання».
Науково-практичний семінар відвідали фахівці Управління гідрометеорології ДСНС України, Українського гідрометеорологічного центру, Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серед запрошених гостей були присутні начальник Управління гідрометеорології Богдан Масовець, заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Юрій Бурлака, завідувач кафедри гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Василь Гребінь.
На семінарі було представлено доповіді молодих науковців Інституту з актуальних питань у сфері гідрометеорології, вирішення яких лежить у площині використання сучасних технологічних рішень.
За сумлінну працю, високу професійну майстерність та вагомий внесок у розвиток вітчизняної гідрометеорологічної науки Богдан Масовець вручив Почесні грамоти ДСНС України науковцям Інституту – старшому науковому співробітнику відділу прикладної метеорології та кліматології кандидату географічних наук Андрію Орещенку і старшому науковому співробітнику відділу моніторингу атмосфери кандидату географічних наук Михайлу Савенцю.
 |
Кандидат географічних наук О. Кривошеїн доповів про сучасні методи моніторингу стану, розвитку сільськогосподарських культур та прогнозування їхньої врожайності, зокрема, щодо застосування супутникових методів для оцінки стану сільськогосподарських культур на різних стадіях вегетації в межах окремих полів та використання математичних моделей (моделі машинного навчання, біофізичні моделі) для оцінки стану і прогнозування врожайності на рівні адміністративних районів, областей та країни в цілому. Розроблені підходи лежать в основі системи моніторингу сільськогосподарських культур України та країн Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.
 |
 |
Кандидат географічних наук Валерій Осипов порушив питання використання нових технологій та цифрової трансформації в гідрометеорології. Він акцентував увагу на тому, що для розроблення веб-сервісів та веб-платформ потрібні нові фахівці – веб-розробники. Український ІТ-сектор один із найкращих у світі, є велика конкуренція і багато молодих фахівців готові отримати свій перший досвід, працюючи в державній установі. У співпраці з такими фахівцями було розроблено кліматичний сервіс "Climate Chagne Viewer", який показує кліматичні проєкції для температури та опадів до кінця століття. Нині цей сервіс тестується і буде оприлюднений найближчими місяцями.
Але для системних змін, для подальшої появи таких веб-платформ та веб-сервісів науковці мають глибше працювати з фахівцями інформаційних технологій, яких випускають українські ВНЗ.
 |
 |
Кандидат географічних наук Дмитро Ошурок доповів про оцінювання вітроенергетичних ресурсів в Україні. Використовуючи діагностичну мезомасштабну метеорологічну модель CALMET, емпіричну інформацію щодо основних метеорологічних параметрів на 207 наземних станціях за період 1981–2010 рр. та дані реаналізу ERA-Interim як вхідну інформацію на висотах, проведено розрахунок характеристик вітру із 1-годинною часовою дискретністю та просторовим кроком 2,5 км на 6-ти вертикальних рівнях – 10, 40, 80, 120, 160 і 200 м. На основі масиву отриманих даних розраховано осереднені за досліджуваний 30-річний період поля швидкості вітру, вітроенергетичного потенціалу та повторюваності енергоактивної швидкості. Визначено зони та локальні ділянки, що є перспективними для встановлення вітрових турбін великої потужності. Згідно поставлених цілей, заплановано створення Атласу вітрових ресурсів України, який має стати структурною компонентою веб-базованого кліматичного сервісу, орієнтованого як на представників урядових кіл, так і на підприємницький сектор та приватних осіб.
 |
 |
Кандидат географічних наук Андрій Орещенко представив розроблену систему моніторингу викидів тепла та виявлення потенційно-небезпечних пожеж на основі супутникових даних. Впродовж 2022 року за допомогою розробленої Системи моніторингу щоденно виконувався аналіз пожеж різного походження. Закономірно, що найбільше пожеж відбулося на територіях проведення бойових дій. Однак у березні 2022 року кількість пожеж від спалювання відходів сільгоспвиробництва в рази перевищила решту займань від інших джерел. Враховуючи це, розроблено методику відділення пожеж, спричинених військовими діями, від займань господарського походження. Зазначена технологія впроваджена в ДСНС України.
 |
 |
Науковий співробітник Ганна Больбот представила дослідження щодо сучасного внутрішньорічного розподілу стоку річок басейну Сіверського Дінця, що являється важливою складовою для післявоєнного відновлення водогосподарської галузі Східної України. Басейн Сіверського Дінця є головним джерелом водозабезпечення східного регіону України, тому важливим завданням є оцінка впливу кліматичних змін на водні ресурси басейну. Наразі, актуальність дослідження зростає через бойові дії в регіоні, тому що оцінка характеристик стоку та їх змін буде важливою для післявоєнного відновлення водогосподарської галузі Східної України. Зміни кліматичних складових водного балансу призвели до того, що середньорічний стік річок, загалом, зменшився. Результати дослідження можуть бути включені до відповідного розділу Плану управління річкового басейну Дону (суббасейн Сіверського Дінця).
 |
 |
Кандидат географічних наук Михайло Савенець представив доповідь про сучасний стан забруднення атмосферного повітря, що можливо оцінити лише на основі інтегрованого використання даних наземних спостережень, супутникового зондування та чисельного моделювання. Представлено оцінку здійснену із використанням даних про забруднюючі речовини із 130 постів моніторингу, автоматизованої системи оцінки якості атмосферного повітря УкрГМІ на основі інформації із супутника Sentinel-5P та результатів чисельного моделювання за допомогою моделі Enviro-HIRLAM.
За інформацією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України