Ukrainian
Summary:Монографія присвячена сільському господарству населення, що проживало в лісостеповій зоні на північно-західних територіях Хазарського каганату. У ній вводяться нові дані, отримані під час стаціонарних і лабораторних досліджень найбільш вивчених до теперішнього часу поселень салтівської археологічної культури (середина VIII – середина Х ст. н. е.) на Сіверському Дінці. Облік[⇒] природно-кліматичних, залучення палеоетноботанічних і археозоологічних даних дозволяє значно доповнити, а в деяких випадках скорегувати сучасні уявлення про рівень розвитку сільського господарства як основи економіки носіїв культури салтівської лісостепу. Порівняльний аналіз дозволяє зробити висновокщодо певного впливу землеробських традицій салтівського населення на сусідніх з ними слов’ян: сіверян (роменська культура Дніпровського Лівобережжя) і донських слов’ян (боршевська археологічна культура). Reading audience:Для археологів, істориків, етнографів, краєзнавців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться давньою історією.
Russian
Summary:Монография посвящена сельскому хозяйству населения, проживавшего в лесостепной зоне на северо-западных территориях Хазарского каганата. В ней вводятся новые данные, полученные во время стационарных и лабораторных исследований наиболее изученных к настоящему времени поселений салтовской археологической культуры (серединаVIII – середина Х в. н. э.) на Северском Донце. Учет[⇒] природно-климатических, привлечение палеоэтноботанических и археозоологических данных позволяет значительно дополнить, а в некоторых случаях скорректировать современные представления об уровне развития сельского хозяйства, как основы экономики носителей культуры салтовской лесостепи. Сравнительный анализ позволяет сделать вывод об определенном влиянии земледельческих традиций салтовского населения на соседних с ними славян: северян (роменская культура Днепровского Левобережья) и донских славян (боршевская археологическая культура). Reading audience:Для археологов, историков, этнографов, краеведов, преподавателей и студентов вузов, а также всех, кто интересуется древней историей.