Ukrainian
Summary:У книзі аналізуються проблеми фізіології кровообігу з позицій клітин. Обґрунтовано нову концепцію функціонування організму, згідно з якою серцево-судинна система є невід’ємною частиною функціональної суперсистеми (ФС), яка еволюційно склалася для енергетичного і матеріального забезпечення метаболізму клітин. ФС складається з спеціалізованих механізмів, відповідальних як за доставку в клітини кисню і вуглеводів, так і за видалення з клітин забруднюючих цитоплазму продуктів метаболізму. При хронічних порушеннях метаболізму клітин останні виділяють в кровотік метаболіти, які відіграють роль факторів активації окремих механізмів ФС. Такий негативний зворотний зв’язок від клітин до виконавчих механізмів організму прискорює нормалізацію стану цитоплазми клітин. В рамках цієї концепції запропонована парадигма «плаваючого» артеріального тиску (АТ). Згідно нової парадигми, величина артеріального тиску знаходиться в реципрокних відносинах з ефективністю механізмів ФС, що залишилися. Зокрема, зростання АТ свідчить про те, що усунути неполадки в клітинах без посилення кровообігу можна
Reading audience:Книга призначена для науковців (фізіологів, патофізіологів і фахівців кардіологічного профілю), а також для студентів-медиків
Russian
Summary:В книге анализируются проблемы физиологии кровообращения с позиций клеток. Обоснована новая концепция функционирования организма, согласно которой сердечно-сосудистая система является неотъемлемой частью функциональной суперсистемы (ФС), которая эволюционно сложилась для энергетического и материального обеспечения метаболизма клеток. ФС состоит из специализированных механизмов, ответственных как за доставку в клетки кислорода и углеводов, так и за удаление из клеток загрязняющих цитоплазму продуктов метаболизма. При хронических нарушениях метаболизма клеток последние выделяют в кровоток метаболиты, играющие роль факторов активации отдельных механизмов ФС. Такая отрицательная обратная связь от клеток к исполнительным механизмам организма ускоряет нормализацию состояния цитоплазмы клеток. В рамках этой концепции предложена парадигма «плавающего» артериального давления (АД). Согласно новой парадигме, величина АД находится в реципрокных отношениях с эффективностью оставшихся механизмов ФС. В частности, рост АД свидетельствует о том, что устранить неполадки в клетках без усиления кровообращения нельзя
Reading audience:Книга предназначена для научных работников (физиологов, патофизиологов и специалистов кардиологического профиля), а также для студентов-медиков