Ukrainian
Summary:Дослідження ґрунтується на аналiзi унікального джерела–збірки актів єпархiяльного собору у Володимирі13-15жовтня1715 р.«Sупоdus Dioecesana Vladimiriensis».Поміжіншоговони містять «діяння»йконституціїсобору, а також уставВолодимирськоїсеминарiї–найдавнішу збережену програму конфесiоналiзацiї богословської освіти у навчальних закладах унiятiв. Уперше запропоновано тезупро руське унiйневідродженнядля окресленнятихкультурних, соцiяльних iрелiгiйних процесів, яківідбувалися протягом другої половини ХVII —початкуХVIIIст. в українсько-білоруських землях (у межах Речі Посполитої). Застосування даного концептувідкриваєперспективи для грунтовнiшого перегляду «чорної легенди» минулого України в добуРуїнита порівняльного аналізу соціокультурного розвитку «Унiйної Руси–України» й Гетьманату (зокрема за часів Івана Мазепи). Автор розглядає рішення собору 1715 р. як один з етапівпідготовкиЗамойської реформи 1720 р.
Summary: i практичнуреалiзацiюукраїнсько-білоруською духовною елітою доволіамбітних iпослідовнихзаходівщодо формулювання релiгiйної програмиSlavia Unita.Одним із її завдань була заміна безпосередньої рецепції латинського канонічного права в його тридентському прочитанні руським партикулярним правом.Такийпiдхiд дає підстави критичніше оцінити вплив Римської Апостольської столиці, місцевої Латинської Церкви та політичних чинників (передовсім Польсько-Литовської держави) на внутрішнє життя Київської митрополії. Матерiяли Володимирського та інших єпархiяльних соборів також вказують на те, що Унiйна Церква доволі успішнонамагалася самостійновизначати динаміку еклезiяльних i соціокультурних адаптацiй тогочасних русинів (українців i бiлорусiв) до мінливих обставин неспокійногоХVIII ст.
Reading audience:Для фахiвцiв з iсторiї та культури України й, зокрема, Волинi.
English
Summary:Research was conducted on the analysis of the remarkable source «Sуnоdus Dioecesana Vladimiriensis». – a collections of acts from Eparchial Synod held in the bishopric see of Volodymyr on October, 13-15, 1715. This collections includes among other documentations, «Acts» and constitutions of the Synod, and the Regulation of the Volodymyr eparchial seminary, – the oldest extant program of confessionalization of theological studies in the Uniate’s educational institutions. In this essay Ihor Skochylyas proposes, for the first time, a thesis about the Ruthenian Uniate revival which outlines the cultural, social, and religious processes occurring during the second half of the 17th and beginning of the 18th century in Ukrainian-Belorusian lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
Summary: The application of this concept opens perspectives for more solid revision of the «Black Legend» of the Ukraine’s past in the period of the Ruin and the comparative analysis of socio-cultural development of the «Uniate of Rus’-Ukraine» and the Hetmanate (particularly at the time of Ivan Mazepa). the author considers the decisions of the Synod from 1715 as one of the preparatory stages of of Zamościan reform in 1720, and also as a practical realization quite ambitious steps toward the formulation of the religious program, Slavia Unita by the Ukrainian-Belorusian elites. One of this program’s tasks was the replacement of the Latin Canon Law’s direct reception, in its Tridentine sense, by the Ruthenian ParticularLaw in the Uniate bishoprics. This approach lays the groundwork for more critical estimation of the Church and political factors particularly of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
Summary: Materials from theVolodymyr and other eparchial Sinods also point out that the , Uniate Church tried quite sufficiently to independently define the dynamics of ecclesiastical andsocio-cultural adaptations to the changeable circumstances of the turbulent Eighteenth Century by Ruthenians (modern Ukrainians andBelorusians).
Reading audience:Recommended for experts on history and culture of Ukraine and of Volhynia in particular.