Ukrainian
Summary:Монографію присвячено аналізу каузальних відношень між енергетикою клітини і закономірностями реагування клітини та організму на зміни в екології.Розглядаються організаційні рівні клітина – органи – організм. Запропоновано поняття стану енергетичного стресу у клітини. Цей стан охоплює таку послідовність біохімічних та ультраструктурних змін у клітини, що спрямовані на ліквідацію індукованого ззовні дефіциту енергії шляхом збільшення швидкості синтезу АТФ в мітохондріях. Запропоновано енергетичну теорію адаптивного реагування клітини та усього організму на стресори, а також концептуальні та математичні моделі, що пояснюють інтеграцію різних систем організму людини задля мінімізації дефіциту енергії в максимальній кількості клітин. Аргументовано необхідність відмови від парадигми гомеостатичних констант організму. Запропоновано альтернативну парадигму, що базується на механізмах запобігання дефіциту енергії клітини.
Summary: Такий механізм дозволяє децентралізовано адаптувати енергетику та фізіологію організму до тих темпів витрат енергії, що їх завдає середовище. Теоретичні положення монографії ілюстровані конкретними прикладами.
Reading audience:Для науковців і фахівців, що займаються дослідженням принципів та механізмів природної організації функцій живих систем.
Russian
Summary:Монография посвящена анализу причинных отношений между энергетикой клетки и закономерностями реагирования клетки и организма на перемены в экологии. Рассматриваются организационные уровни клетка – органы – организм. Предложено понятие энергетического стресса в клетке. Оно подразумевает последовательность биохимических и ультраструктурных изменений в клетке, направленных на устранение индуцированного извне дефицита энергии посредством увеличения скорости синтеза АТФ в митохондриях. Предложены энергетическая теория адаптивного реагирования клетки и целостного организма на стрессоры, концептуальные и математические модели, объясняющие интеграцию различных анатомо-функциональных систем организма позвоночных для минимизации дефицита энергии в максимальном количестве клеток. Обоснована необходимость отказа от парадигмы гомеостатических констант организма. Предложена альтернативная парадигма – исключение энергетического дефицита клетки.
Summary: Это позволяет децентрализованно адаптировать энергетику и физиологию организма к навязанным темпам затрат энергии. Теоретические положения монографии иллюстрированы конкретными примерами из прикладной физиологии.
Reading audience:Для научных работников, интересующихся принципами и механизмами самоорганизации функций живых систем.